Ч 2 ст 209 ук

Стаття 209. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом

1. Вчинення фінансової операції чи укладення угоди з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, —

караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, —

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, —

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна.

Примітка. 1. Суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, відповідно до цієї статті є діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох і більше років (за винятком діянь, передбачених статтями 207 і 212 Кримінального кодексу України) або яке визнається злочином за кримінальним законом іншої держави і за таке ж саме діяння передбачена відповідальність Кримінальним кодексом України та внаслідок вчинення якого незаконно одержані доходи.

2. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, визнається вчиненою у великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, визнається вчиненою в особливо великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Мего-Інфо — Юридична бібліотека №1

Юридична бібліотека України

Популярні розділи

Всього на сайті:

Дисертацій з права онлайн: 62

Підручників з права онлайн: 37

НПК кодексів України онлайн: 16

Коментарі кодексів

Веломагазин Украины №1

OBOD.com.ua

Доставка БЕСПЛАТНО. Со склада

Галузі права

  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.

Стаття 209. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом

Сторінки матеріалу:

  • Стаття 209. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом
  • Сторінка 2
  • Сторінка 3

но небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, —

караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавлен­ням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шля­хом, та з конфіскацією майна.

  1. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за по­передньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, —

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з по­збавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних зло­чинним шляхом, та з конфіскацією майна.

  1. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені органі­зованою групою або в особливо великому розмірі, —

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з по­збавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних зло­чинним шляхом, та з конфіскацією майна.

Примітка. 1. Суспільно небезпечним протиправним діянням, що переду­вало легалізації (відмиванню) доходів, відповідно до цієї статті є діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено основне покарання у виді позбав­лення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (за винятком діянь, передбачених статтями 212 і 2121 Кримінального кодексу України), або діяння, вчинене за межами України, якщо воно визнаєть­ся суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за кримінальним законом держави, де воно було вчинене, і є злочином за Кримінальним кодексом України та внаслідок вчинення якого незаконно одержані доходи.

  1. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, визна­ється вчиненою у великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
  2. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, визна­ється вчиненою в особливо великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян.

(Стаття 209 у редакції законів України № 430-ІУ від 16 січня 2003 р., № 2258-УІ від 18 травня 2010р. та № 4025-УІ від 15 листопада 2011 р.)

національною, для якої шляхом легалізації створюється узаконена фінансова і мате­ріальна база.

Об’ єкт злочину — суспільні відносини у сфері зайняття господарською діяльністю і боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.

  1. Предмет злочину — кошти та інше майно, одержані внаслідок вчинення суспіль­но небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) до­ходів (воно ще іменується предикатним діянням).

Кошти — це готівка і безготівкові гроші в національній або іноземній валюті. Під іншим майном розуміється рухоме і нерухоме майно (будівлі, автотранспорт, сирови­на, матеріали, товари, земельні ділянки тощо). Мінімальний розмір коштів чи вартос­ті майна законодавством не визначено, тому він повинен встановлюватися в кожному конкретному випадку з урахуванням положень ч. 2 ст. 11 КК.

Законодавче визначення предикатного діяння зазнавало змін. Зокрема, за ст. 209 КК у редакції Закону України від 5 квітня 2001 р. № 2341-ІІІ предметом легалізації визнавались грошові кошти та інше майно, здобуті злочинним шляхом. За ст. 209 КК в редакції Закону України від 16 січня 2003 р. № 430-ІУ предикатним діянням визна­валось, по-перше, діяння, за яке КК передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох і більше років (за винятком діянь, передбачених статтями 207 і 212 КК); по-друге, діяння, яке визнається злочином за кримінальним законом іншої дер­жави і за таке саме діяння передбачена відповідальність КК. Другий вид діянь у су­довій практиці мав обмежувальне тлумачення — як діяння, яке визнається злочином згідно з кримінальним законодавством іншої держави, якщо й КК за таке саме діяння передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк не менше трьох років (відповідно до п. 1 ППВСУ «Про практику застосування судами законо­давства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одер­жаних злочинним шляхом» від 15 квітня 2005 р. № 5 //ВВСУ. — 2005. — № 5. — С. 9).

У пункті 1 примітки до ст. 209 КК у редакції Закону України від 18 травня 2010 р. № 2258-УІ (ГУ. — 2010. — 22 трав. (№ 93); набрав чинності через 90 днів з дня його опублікування) обидва види предикатних діянь були сформульовані по-новому: по- перше, це діяння, за яке КК передбачено покарання у виді позбавлення волі (за ви­нятком діянь, передбачених статтями 207, 212 і 2121 КК); по-друге, це діяння, вчине­не за межами України, якщо воно визнається суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за кримінальним законом держави, де воно було вчинене, і є злочином за КК.

Із 17 січня 2012 р. п. 1 примітки до ст. 209 КК діє в редакції Закону України від 15 листопада 2011 р. № 4025-УІ, згідно з якою можна виділити такі два види предикат­них діянь: по-перше, це діяння, за яке КК передбачено основне покарання у виді по­збавлення волі або штрафу понад три тисячі н. м. д. г. (за винятком діянь, передбаче­них статтями 212 і 2121 КК); по-друге, це діяння, вчинене за межами України, якщо воно визнається суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало лега­лізації (відмиванню) доходів, за кримінальним законом держави, де воно було вчине­не, і є злочином за КК.

Крім зазначених винятків щодо статей 212 та 2121 КК, існують й інші діяння, які мають таку саму правову природу щодо коштів чи іншого майна — їх особа одержує у власність офіційно (легально) і тому вони не можуть виступати предметом легалі­зації, хоча можуть бути предметами інших злочинів. Зокрема, це стосується: а) ухи­лення від сплати обов’язкових платежів як однієї із форм вчинення злочину, перед­баченого ст. 192 КК; б) ухилення від сплати податків, що кваліфікується за ч. 2 ст. 222 КК; в) коштів, які особа одержує у вигляді субсидій, субвенцій, дотацій чи кредитів при вчиненні злочину, передбаченого ст. 222 КК; г) товарів та інших легально при­дбаних за кордоном предметів, що були контрабандно ввезені в Україну, і т. ін.

Наприклад, Ленінським районним судом м. Запоріжжя Ж. О. був засуджений за

ч. 2 ст. 366 і ч. 1 ст. 209 КК за те, що, підробивши документи та надавши неправдиву інформацію кредиторам, одержав без наміру привласнити кредити на загальну суму 80 тис. грн, які використав для здійснення фінансово-господарської діяльності при­ватного підприємства. Застосування в даному випадку ч. 2 ст. 366 КК, а не ст. 222 КК (у редакції, коли суб’єкт цього злочину характеризувався як спеціальний) було ви­кликано тим, що Ж. О. хоча й був директором приватного підприємства, однак отри­мував кредит як фізична особа. Скасовуючи вирок у частині засудження Ж. О. за ч. 1 ст. 209 КК, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах ВСУ виходила з того, що «Ж. О. одержав у кредит гроші офіційно (легально), тому джерело їх одержання не потребує надання йому правомірного вигляду» (див. Ухвалу від 12 серпня 2008 р. // ВВСУ. — 2008. — № 12 (100). — С. 35-36).

Притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення предикатного діяння може здійснюватися разом із притягненням до кримінальної відповідальності за ст. 209 КК або передувати цьому. Однак це не є обов’язковою умовою і криміналь­на відповідальність за ст. 209 КК не виключається у тих випадках, коли особа, котра вчинила предикатне діяння, була звільнена від кримінальної відповідальності в уста­новленому законом порядку (у зв’язку із закінченням строків давності, застосуванням амністії тощо) або не притягувалася до такої відповідальності (наприклад, у зв’язку зі смертю), а одержані внаслідок зазначеного діяння кошти або інше майно стали предметом легалізації. У будь-якому випадку факт вчинення предикатного суспільно небезпечного протиправного діяння повинен юридично підтверджуватися судом у від­повідних процесуальних документах (вироку чи постановах, ухвалах про звільнення від кримінальної відповідальності, про закриття справи з нереабілітуючих підстав тощо). У судовій практиці не всі дотримуються цих вимог. Наприклад, Тетіївський районний суд Київської області засудив Д. за ч. 1 ст. 209 КК за те, що він, будучи од­ним із засновників ТОВ «Торговий дім “ДАГ”», за фіктивним дорученням, яке сам же і підробив, 23 березня 2005 р. одержав у ТОВ «Цукровий завод» 21,2 т борошна пер­шого ґатунку, яке в подальшому продав ДП «Елос», отримавши від його реалізації на рахунок ТОВ «Торговий дім “ДАГ”» 12 тис. 728 грн, які використав для здійснення підприємницької діяльності. При цьому суд не врахував, що постановою слідчого кримінальну справу щодо Д. за ч. 3 ст. 191 КК було закрито за відсутністю в його діях складу злочину і це в даній справі вказувало на відсутність предикатного злочину. Тому Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах ВСУ вирок суду скасу­вала за відсутністю в діях Д. складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК (див. Ухвалу від 18 березня 2008р. //РВСУ. — 2008. — № 2 (17). — С. 107-109).

Предикатний злочин за часом повинен передувати вчиненню легалізації майна. Практичне вирішення цього питання в деяких випадках ускладнюється. Наприклад,

Підволочиський районний суд Тернопільської області засудив Л. за ч. 5 ст. 191 і ч. 1 ст. 209 КК за привласнення чужого майна і наступну його легалізацію. Однак при розгляді справи на спільному засіданні Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії ВСУ було встановлено, що на час вчинення «легалізації» ще не було вчинено привласнення, а тому здійснення Л. фінансової операції з гроши­ма, які перебували у неї на законних підставах (за договором) не можна вважати ле­галізацією доходів, одержаних злочинним шляхом. Тому вирок у частині засудження Л. за ч. 1 ст. 209 КК був скасований, а кваліфікація її дій за ч. 5 ст. 191 КК хоча й за­лишена, однак цей злочин не був визнаний предикатним (див. Ухвалу від 26 січня 2007р. //КС. — 2007. — Вип. 1 (3). — С. 36-38).

Стаття 209. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом

Стаття 209. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом

від трьох і більше років (за винятком діянь, пе­редбачених статтями 207 і 212 Кримінального кодексу України) або яке визнається злочином за кримінальним законом іншої держави і за таке ж саме діяння передбачена відповідальність Кримінальним кодексом Ук­раїни та внаслідок вчинення якого незаконно одержані доходи. 2. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, визнається вчиненою у великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує шість тисяч неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян. 3. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, визнається вчиненою в особливо великому розмірі, якщо предметом зло­чину були кошти або інше майно на суму, що перевищує вісімнадцять ти­сяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(У редакції Закону України від 16.01.2003 р. № 430-ІУ)

1. Законодавче регулювання відповідальності за відмивання «брудних» грошей необхідне, насамперед, в інтересах боротьби з організованою зло­чинністю. Колосальні цінності, отримані від торгівлі наркотиками, ігорного і порнобізнесу, контрабанди, розкрадань, іншої незаконної діяльності, зло­чинці прагнуть легалізувати, надати їм вигляд законних. Засоби їх «відми­вання» надзвичайно різноманітні. Наприклад, готівка перетворюється в інші цінності, внески в банки чи нерухоме майно. Нерухомість потім продається, а кошти, отримані від перепродажу, мають вигляд законних. Нерідко з ме­тою відмивання «брудних» грошей створюються спеціальні підприємства або ці гроші вкладаються в заново створювані чи реально діючі комерційні структури.

2. Безпосередній об’єкт злочину — суспільні відносини у сфері зайнят­тя господарською діяльністю.

3. Предмет злочину — грошові кошти та інше майно, здобуті злочинним шляхом. Грошові кошти — це готівка і безготівкові гроші в будь-якій національній валюті, у тому числі в гривнях. До іншого майна належать цінні папери, рухомі і нерухомі речі (будівлі, автотранспорт, сировина, ма­теріали, товари, земельні ділянки тощо). І грошові кошти, й інше майно ви­ступають предметом легалізації за умови, що вони здобуті злочинним шля­хом. У диспозиції ст. 209 КК спеціально підкреслюється злочинний харак­тер здобування майна. Це означає, що вони з’явилися в результаті здійснен­ня іншого, первинного злочину. Таким первинним злочином може бути тільки діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачене покаран­ня у виді позбавлення волі на строк від трьох і більше років (див. примітку до ст. 209 КК). Тут йдеться про злочини, при здійсненні яких особа одер­жує злочинний дохід, тобто збільшує своє майно, здобуваючи злочинним шляхом те, чого раніше в неї не було. Тому не може бути предметом ле­галізації майно, одержане в результаті вчинення злочинів, передбачених ст. 207 КК (ухилення від повернення виручки в іноземній валюті) і ст. 212 КК (ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових пла­тежів), оскільки вони не приносять особі, яка їх вчинила, злочинного дохо­ду в зазначеному вище смислі (див. примітку до ст. 209 КК). У результаті їх здійснення відбувається злочинне незменшення, збереження розмірів сво­го майна чи майна підприємства.

Предметом цього злочину можуть бути також грошові кошти чи інше майно, отримані внаслідок вчинення діяння, що визнається злочином за кримінальним законом іншої держави, за умови, якщо за таке ж діяння пе­редбачена відповідальність у КК України (див. примітку до ст. 209 КК). У такому випадку будь-яких обмежень щодо первинних злочинів, вчинених в іншій державі (за розміром покарання у виді позбавлення волі, передбаче­ному санкцією відповідної статті чи за колом злочинів) закон не передбачає. Досить тільки, щоб те діяння, що визнається злочином в іншій державі, бу­ло злочином і в Україні.

Предметом злочину, передбаченого ст. 209 КК, крім грошових коштів і майна, може бути також і право на грошові кошти чи майно, одержане за­значеним вище шляхом. Воно може бути закріплене в різних документах, наприклад, у цінних паперах, у дорученні на одержання тих чи інших цінностей, у заповіті тощо.

Вказівка закону на винятково злочинний характер походження предмета злочину, що розглядається, не означає, що застосування ст. 209 КК вимагає попереднього винесення обвинувального вироку за первинний злочин. До­сить усвідомлення винним того, що він вчиняє дії з предметом, здобутим злочинним шляхом.

Грошові кошти чи майно, а також право на грошові кошти та майно, що з’явилися у особи в результаті здійснення іншого правопорушення, що не є злочином, виключає наявність складу даного злочину.

4. Об’єктивна сторона злочину полягає в легалізації (відмиванні) грошо­вих коштів чи майна, одержаних злочинним шляхом або права на такі гро­шові кошти чи майно. Вона може полягати в таких діях: 1) набутті, во­лодінні чи використанні грошових коштів або іншого майна, що були одер­жані внаслідок здійснення зазначеного в примітці до ст. 209 КК злочину, а також здійсненні фінансової операції чи укладенні угоди з такими предме­тами; 2) вчиненні дій, спрямованих на приховання або маскування злочин­ного походження зазначених вище грошових коштів чи майна або володіння ними, а також прав на такі грошові кошти чи майно, джерела їх походжен­ня, місцезнаходження, переміщення.

5. Набуття грошових коштів чи іншого майна, одержаних злочинним шляхом — це здійснення сплатних чи безоплатних дій (купівля, одержання в дарунок, в обмін, у рахунок боргу, у порядку відшкодування збитків то­що), що забезпечують можливість розпоряджатися такими грошима чи май­ном як своїм власним, тобто володіти ним, відчужувати або особисто вико­ристовувати його; при цьому юридичне право власності на зазначені пред­мети не переходить.

6. Володіння — це фактичне володіння винним грошовими коштами чи майном, які були отримані злочинним шляхом. Зазначені предмети можуть перебувати в особи при собі, у приміщенні, у схованці та інших місцях. Три­валість володіння на кваліфікацію не впливає.

7. Використання грошових коштів чи майна, одержаних злочинним шля­хом, означає їх застосування, наприклад, у сфері господарської діяльності, підприємницької, політичної, соціальної тощо. Як окремі види такого вико­ристання в диспозиції ст. 209 КК виділяються здійснення фінансової опе­рації і укладення угоди. До фінансових відносяться операції по переміщен­ню капіталу: зарахування грошових коштів на рахунок, розосередження їх на внесках у різних банках, переказ в іншу валюту, придбання на злочинно здобуті гроші цінних паперів, переказ грошових коштів за кордон фізични­ми чи юридичними особами чи на рахунки в банках з наступним їх повер­ненням звідти тощо. Угоди, за допомогою яких відбувається легалізація, — це будь-які угоди, наприклад, купівля-продаж, застава, оренда, обмін, дару­вання. Як правило, для відмивання злочинно придбаних грошових коштів чи іншого майна використовують не одну, а декілька послідовних і часто різних угод і операцій, у результаті яких губляться сліди походження отри­маних коштів, наприклад, купівля акцій, нерухомості тощо, потім їх продаж, переказ грошових коштів на рахунки в закордонних банках тощо.

8. Під вчиненням дій, спрямованих на приховання чи маскування незакон­ного походження, володіння, місцезнаходження, переміщення зазначених у ст. 209 КК предметів, а також прав на такі предмети слід розуміти будь-які за своїм характером дії, що відбуваються для приховання, маскування зло­чинного походження грошових коштів чи майна або права на них, джерела їх походження, а також їх володіння, місцезнаходження, переміщення, наприклад, підроблення відповідних документів.

9. Злочин вважається закінченим з моменту здійснення дій, описаних у диспозиції ч. 1 ст. 209 КК.

10. Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у виді прямо­го умислу. Особа усвідомлює суспільну небезпечність вчинених дій, завідо-мо знаючи про злочинне походження грошових коштів чи майна або прав на такі кошти чи майно і бажає вчинити ці дії. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони злочину є спеціальна мета легалізації, тобто надання правомірного вигляду володінню, користуванню і розпорядженню предмета­ми, зазначеними у ст. 209 КК, яка прямо не вказує на мету здійснення зло­чину, однак її назва «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочин­ним шляхом», а також зміст диспозиції статті самого злочину дозволяють зробити такий висновок.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28 листопада 2002 р. (Голос України. — 2002. — 10 грудня. — № 233) легалізація (відми­вання) доходів — це вчинення дій, визначених ст. 2 цього Закону, з метою . надання правомірного вигляду володінню, користуванню або розпоряджен­ню доходами або дій, спрямованих на приховування джерел походження та­ких доходів. ,

11. Суб’єктом злочину може бути будь-яка фізична особа, що досягла 16-річного віку, у тому числі й особа, яка брала участь (як виконавець чи співучасник) у здійсненні первинного злочину. Особа, яка бере участь у здійсненні первинного злочину, внаслідок вчинення якого були одержані грошові кошти чи інше майно або право на них, а потім легалізує їх, може нести відповідальність за правилами сукупності злочинів: за відповідною статтею Особливої частини КК і за ст. 209 КК. *’

12. У частині 2 ст. 209 КК передбачена відповідальність за ті ж дії, вчи­нені повторно або за попередньою змовою групою осіб, чи у великому розмірі.

Про поняття повторності див. ст. 32 КК і коментар до неї.

Про поняття здійснення злочину за попередньою змовою групою осіб див. ст. 28 КК і коментар до неї. .

Відповідно до примітки до ст. 209 КК великий розмір має місце, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

13. У частині 3 визначається відповідальність за дії, передбачені частина­ми 1 або 2 цієї статті, вчинені організованою групою чи в особливо велико­му розмірі.

Про поняття вчинення злочину організованою групою див. ст. 28 КК і ко­ментар до неї.

Відповідно до примітки до ст. 209 КК особливо великий розмір має місце, якщо предметом злочину були грошові кошти або інше майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян.

14. Легалізація (відмивання) грошових коштів чи іншого майна, одержа­них злочинним шляхом, відрізняється від злочину, передбаченого ст. 198 КК «Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом», зокрема такими ознаками: 1) суб’єктом легалізації є також особи, які безпосередньо злочинним шляхом здобули відповідне майно; 2) придбан­ня чи збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом, кваліфікується за ст. 209, а не за ст. 198 КК, якщо умисел особи, що бере участь у цій угоді, спрямований на легалізацію (відмивання) грошових коштів чи іншого май­на, здобутих злочинним шляхом, впровадження їх у легальний обіг.

У випадку легалізації грошових коштів чи майна, одержаних у результаті здійснення злочину, передбаченого ст. 198 КК, відповідальність настає за статтями 209 і 198 КК.

15. Розміщення коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних за­собів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, у банках, на підприємствах, в установах, організаціях та їх підрозділах чи використання таких коштів для придбання об’єктів, майна, що підлягають приватизації, або обладнання для виробничих чи інших потреб, або використання таких доходів (коштів і майна) з метою продовження незаконного обігу наркотич­них засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів тягне відповідальність за ст. 306 КК. Додаткової кваліфікації за ст. 209 КК не потрібно.

Ч 2 ст 209 ук

. наближається до завершення Розпочалася підготовка до старту роботи Вищого Антикорупційного суду Уряд. . Президент України Петро Порошенко своїми Указами № 209 і № 210 від 19 липня 2018 року підтримав подання. . кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 ККУ і ст. 48 ККУ. Якщо угоду не було укладено, то.

. збігатися з підслідністю Національного антикорупційного бюро України. «Тобто, враховано, що корупційні злочини передбачені в примітці статті 45 ККУ, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 ККУ, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п’ятої статті 216 Кримінально-процесуального кодексу України.

Рада Безпека підтвердила свою тверду прихильність суверенітету, незалежності, єдності і територіальної . . (2012), 2043 (2012), 2118 (2013), 2139 (2014), 2165 (2014), 2175 (2014), 2191 (2014), 2209 (2015), 2235 (2015), 2249 (2015), 2254 (2015), 2258 (2015), 2268 (2016), 2286 (2016). . тривогу з приводу гуманітарної ситуації в Ер-Ракку. Рада Безпека висловила глибоке занепокоєння.

. Департаменту кіберполіції та слідчі Головного слідчого управління 30 листопада 2016 року під час спільної операції правоохоронних органів 30 країн . . кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (шахрайство), ст. 209 (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом) і ч. .

. Юрій Луценко. Також Генеральний прокурор не виключив, що подальше розслідування цих ймовірних кримінальних проваджень, може вивести на ст. 209 ККУ (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом). « Це підслідність наша спільна і ГПУ, і НАБУ », – пояснив він. Окрім того.

. народного депутата України Олександра Онищенка був затриманий і доставлений слідчими СБ України для проведення за його участі процесуальних . . передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.

. належної народному депутату компанії-нерезидента, котра володіє частками в статутному капіталі ТОВ «Карпатнадраінвест» та ТОВ «Надра Геоцентр». . передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.

Слідством оголошено його розшук та отримано дозвіл суду на його затримання . . службовою особою шляхом зловживанням своїм службовим становищем), ч. 3 ст. 209 (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом) КК України. Водночас .

Слідчі слідчого управління обласної поліції повідомили двом організаторам про підозру за ч.3 ст. 209 ККУ: легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом Оперативники Управління захисту економіки Національної поліції України .

Статья 209. Легализация (отмывание) денежных средств и иного имущества, приобретенных преступным путем

1. Совершение финансовых операций и других сделок

с денежными средствами и иным имуществом, приобретенных заведомо преступным путем, а также использование указанных средств и иного имущества для осуществления предпринимательской или иной хозяйственной

деятельности, а также создание организованных групп в

Украине либо за ее пределами для легализации (отмывания) денежных средств и иного имущества, приобретенных заведомо преступным путем, 457

наказываются штрафом от пятисот до трех тысяч не

облагаемых налогом минимумов доходов граждан или

ограничением свободы на срок от трех до пяти лет, или

лишением свободы на срок до трех лет, с конфискацией

денежных средств и иного имущества, приобретенных

заведомо преступным путем.

2. Те же действия, совершенные повторно или по предварительному сговору группой лиц, наказываются лишением свободы на срок от пяти до

двенадцати лет с конфискацией денежных средств и иного имущества, приобретенных заведомо преступным путем, и с конфискацией имущества.

1. В последнее время мы становимся свидетелями неконтролируемых изменений в системе денежного обращения Украины, незапланированного поступления большого

количества денежных средств и др. В основном это связано с обращением в экономике Украины денег, полученных в результате правонарушений. Анализируемое преступление посягает в первую очередь на систему денежного обращения в Украине.

Сферой применения данной статьи являются, как правило, различные направления и виды хозяйственной деятельности, в которых лицо (лица) стремится путем незаконных действий придать денежным средствам и/или

иному имуществу действительный или мнимый статус легитимности (легализация).

Деньги и/или имущество, которое планируется легализовать, может быть получено как в результате незаконной

хозяйственной деятельности, так и в результате -обычного- преступления.

2. Для наступления ответственности по данной статье

необходимо установить несколько этапов в развитии данного общественно опасного деяния. Например, обязательное установление того, что данное или другое лицо, у которого первое приобрело данные денежные средства, добыло денежные средства или имущество, заведомо

преступным путем. А уже затем совершение финансовых операций и других сделок с денежными средствами,

иным имуществом, использование их для хозяйственной

деятельности и т.д., образует основное деяние, предусмотренное данной статьей.

Приобретение денежных средств или имущества заведомо преступным путем представляет собой либо завладение этим имуществом либо получение фактических прав

на него без необходимых правовых оснований. При этом

важно учитывать, что понимание текста данного закона

нуждается в ограничительном толковании. В диспозиции

четко указывается, что деньги и имущество должны быть

получены только в результате совершения преступления.

Когда же имущество приобретается в результате совершения правонарушений, применение данной статьи невозможно в силу п.1 ст. 2 Кодекса в связи с отсутствием

общественной опасности содеянного.

В ч. 1 сформулирована еще одна форма данного преступления — создание организованных групп в Украине либо

за ее пределами для легализации (отмывания) денежных

средств и иного имущества, полученного заведомо преступным путем. Это может быть группа любой направленности, созданная в Украине или за ее пределами для легализации денег и имущества. Важно, чтобы такая группа отвечала признакам п.З ст. 28 УК.

3. Субъективная сторона данного преступления — прямой умысел и цель легализации. Цель легализации не

указана в тексте закона, но указана в качестве обязательной в названии данной статьи. Лицо осознает общественную опасность своих деяний, заведомо знает о незаконном происхождении денежных средств и/или имущества,

и желает создать возможность для легализации преступных денег и/или имущества.

4. Субъектом преступления является физическое вменяемое лицо, достигшее 16 лет. Лицо, приобретшее денежные средства и/или имущество, добытое преступным путем, отвечает за деяние, состоящее в таком приобретении.

В части 2 предусмотрено два квалифицирующих признака: повторность и совершение по предварительному

сговору группой лиц.

Понятие -повторность— см. в комментарии к ст. 32.

Понятие -предварительный сговор группы лиц- — см.

Смотрите еще:

  • Купить недорогой земельный участок у моря Участки недорого Срочно куплю участок от хозяина в Овидиопольском районе. Земельные участки, Одесская область, Овидиопольский, Большая Долина , Возле воды , Дома, дачи, недорого , Инвестиционные проекты , Недвижимость для бизнеса , Участки недорого Совершенно […]
  • Гражданский кодекс 671 Статья 671 ГК РФ. Договор найма жилого помещения 1. По договору найма жилого помещения одна сторона - собственник жилого помещения или управомоченное им лицо (наймодатель) - обязуется предоставить другой стороне (нанимателю) жилое помещение за плату во владение и […]
  • Ул олеко дундича д35 к1 дом под снос город Москва, улица Олеко Дундича, д.35, корпус 1 (район Фили-Давыдково, Западный АО) Паспорт многоквартирного дома Почтовый индекс - 121108. Тип здания - Многоквартирный жилой дом, Этажей - 5, Материал стен - блочный, Межэтажные перекрытия - ж/бетон, […]
  • Расторжение трудового договора с пенсионером по инициативе работодателя Увольнение пенсионера по инициативе работодателя: безопасный алгоритм Достижение пенсионного возраста не является законной причиной для расставания с работником. Поэтому если руководство не хочет сотрудничать с пенсионером, надо учесть некоторые нюансы. В противном […]
  • Как купить жилье в другом регионе за материнский капитал Можно ли продать квартиру за материнский капитал и купить в другом городе? Здравствуйте у меня такой вопрос я купила квартиру за мат-капитал могу ли я продать и купить в другом городе? Нам не подходит экология у меня дети начели задыхатся я хочу переехать в другой […]
  • Кто платит госпошлину при подаче на алименты Нужно ли платить госпошлину за подачу искового заявления в суд на алименты? Доброго вам дня!! Госпошлиной не облагается иск на алименты. документы потребуются следующие: свидетельство о рождении (подлинник и 2 ксерокопии); заявление о взыскании алиментов в двух […]
  • Мировой суд азнакаевского района Мировой суд азнакаевского района 17.08.1964 года рождения, уроженец с. Суюндук Азнакаевского района РТ. Образование . В 1991 году окончил Дагестанский государственный университет г. Махачкалы. Трудовая деятельность. После окончания обучения служил в системе МВД РТ. […]
  • Ст 158 пункт а Статья 158, часть 2, пункт а Группа лиц, несудимые, работа со следствием, ими было совершена кража. Какое максимальное наказание ? Ответы юристов (3) Вам нужно работать с адвокатом. Возможно несколько вариантов развития дела. Нужно больше информации об уголовном […]