П1 ч1 ст245 коап

Постанова № 75611410, 31.07.2018, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

1) ДЕРЖАВНА СУДОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

2) ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У М.КИЄВІ

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

«31» липня 2018 р. смт Петриківка

Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Караул О.А., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Петриківського відділення поліції Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, складений відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

за ч.1 ст.130 КУпАП, —

В С Т А Н О В И В :

18.07.2018 року до Петриківського районного суду Дніпропетровської області повторно після доопрацювання та усунення недоліків надійшов зазначений адміністративний матеріал, де в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 329379 зазначено, що 19.05.2018 року о 14.00 годині, по вул. Шевченко в смт Петриківка Петриківського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керував моторолером «YAMAHA» без д.н. в стані алкогольного сп’яніння. Огляд проведено за допомогою приладу drager Alkotest 6810AEBL-0905, показник 2.82%. Вищевказаними діями водієм порушено вимоги п. 2.9а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи.

Відповідно до п.2 ч.1ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: зокрема інші відомості, необхідні для вирішення справи.

При підготовці до розгляду справи встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 329379 від 19.05.2018 року відносно ОСОБА_1 складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до п.п.1,3 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, поліцейський проводить огляд на стан сп’яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про перевірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Згідно з вимогами п.5 розділу ІІ Інструкції, перед проведенням огляду на стан сп’яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп’яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Разом з тим, до матеріалів справи не додано сертифікату та відповідного свідоцтва про перевірку приладу drager Alkotest 6810AEBL-0905.

Розглянувши матеріали справи, згідно ст. 256 КУпАП судом встановлені підстави для повернення зазначеного адміністративного матеріалу для дооформлення, оскільки у зазначених матеріалах наявні недоліки.

Верховним Судом України визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог ст.256 КУпАП України, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14).

Зважаючи на те, що справа не може бути розглянута без усунення зазначених недоліків, вважаю за необхідне адміністративний матеріал складений відносно ОСОБА_1 повернути для належного оформлення.

Керуючись ст.ст. 245, 256, 278 КУпАП,

Адміністративний матеріал складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП повернути до Петриківського відділення поліції Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області для належного оформлення та усунення недоліків, викладених в мотивувальній частині даної постанови.

Постанова № 77263701, 18.10.2018, Волноваський районний суд Донецької області

1) СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО «ЧЕБАНЕНКО ГЕОРГІЙ ФЕДОРОВИЧ»

П О С Т А Н О В А

18 жовтня 2018 року м. Волноваха

Суддя Волноваського районного суду Донецької області Писанець Н.В., розглянувши матеріал, що надійшли з Волноваського відділу поліції ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який зареєстрований і проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії ВВ №695951 виданий Володарським РВ УМВС України в Донецькій області 12.02.1999 року, РНОКПП НОМЕР_1,

У скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 160 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

До Волноваського районного суду Донецької області надійшов адміністративний матеріал, в протоколі якого зазначено, що ОСОБА_1 30.08.2018 року об 11.30 годині в Донецькій області Волноваського району збоку вул. Артема в місті Волноваха здійснював торгівлю з рук кавунами біля залізничного переїзду без будь-яких дозвільних документів на торгівлю, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 160 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину не визнав, пояснив, що на його думку, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 160 КУпАП, оскільки його вина не доведена, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які пояснення покупців, та відсутні покази свідків, які б підтверджували факт здійснення ним торгівлі з фактом передачі за це грошей, тому просив провадження в справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній послідовності з законом.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами і т.д.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку за законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала можливість настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

До протоколу про адміністративне правопорушення долучено пояснення ОСОБА_1, та фототаблицю, на якій зображено лише автомобіль з причепом в якому знаходиться декілька кавунів та ваги.

Долучене до протоколу фото не можна взяти до уваги як належний доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 160 КУпАП, оскільки на фото відсутні будь-які дані про те, чи то дійсно є ОСОБА_1, а також чи дійсно товари розташовані на тому місці як зазначено в протоколі. Будь-яких інших доказів, а саме: покази свідків про факт здійснення ОСОБА_1 торгівлі та пояснення покупців з передачею ОСОБА_1 грошових коштів за отриманий товар, а також дані свідків в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.160 КУпАП, фактично подія та склад правопорушення під час розгляду справи в суді не встановлені, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.160 КУпАП.

Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст. 283, 284 КУпАП,

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 160 КпАП України закрити у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Волноваський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Комментарии к СТ 245 ГПК РФ

Статья 245 ГПК РФ. Дела, возникающие из публичных правоотношений

Комментарий к статье 245 ГПК РФ:

1. Публичные правоотношения представляют собой правоотношения между субъектами, один из которых обладает властными полномочиями и определяет порядок и условия вступления в данные правоотношения другого участника. К властным субъектам относятся государственные, муниципальные органы, должностные лица. К публичным правоотношениям, из которых возникают дела, рассматриваемые в гражданском судопроизводстве, относятся административные, финансовые, налоговые и иные правоотношения. К таким делам ГПК РФ относит, в частности, дела по заявлениям об оспаривании решений и действий (бездействия) органов государственной власти, органов местного самоуправления, должностных лиц, государственных и муниципальных служащих (см. комментируемую статью, а также ст. ст. 254 — 258 гл. 25) и специальной нормой устанавливает для дел по заявлениям граждан альтернативную подсудность: по усмотрению гражданина заявление может быть подано в суд по месту его жительства или по месту нахождения органа государственной власти, органа местного самоуправления, должностного лица, государственного или муниципального служащего, решения, действия (бездействие) которых оспариваются (ч. 2 ст. 254).

Новой категорией дел являются дела об реадмиссии, введенной Федеральным законом от 23 июля 2010 г. N 178-ФЗ «О внесении изменений в Гражданский процессуальный кодекс Российской Федерации» (см. комментарий к ст. ст. 261.1 — 261.4 ГПК РФ).

Действующий ГПК РФ, в отличие от ГПК РСФСР и Закона РФ от 27 апреля 1993 г. N 4866-1 (в ред. Федерального закона от 14 декабря 1995 г. N 197-ФЗ) «Об обжаловании в суд действий и решений, нарушающих права и свободы граждан», не допускает возможность оспаривания в порядке производства по делам, возникающим из публичных правоотношений, решений и действий (бездействия) учреждений, предприятий, организаций и их объединений, а также общественных объединений. Следовательно, с 1 февраля 2003 г. дела об оспаривании решений и действий (бездействия) учреждений, предприятий, организаций и их объединений, а также общественных объединений должны рассматриваться по правилам искового производства, в том числе с соблюдением общих правил подсудности, как дела по спорам о защите субъективного права.

2. К иным делам, возникающим из публичных правоотношений и отнесенных федеральным законом к ведению суда (абз. 5 комментируемой статьи), можно отнести дела по жалобам на отказ в регистрации общественных и религиозных объединений, о прекращении их деятельности.

3. Производство по делам, возникающим из публичных правоотношений, имеет существенные отличия от искового производства. Так, участники публичных правоотношений не обладают равенством в материальных правоотношениях: одной из сторон всегда выступает представитель публичного образования, обладающий властными полномочиями; основная цель суда при рассмотрении дел, возникающих из публичных правоотношений, — не разрешить спор о праве, а осуществить судебный контроль за законностью действий государственных и муниципальных органов и их представителей.

Необходимо различать дела искового производства и дела, возникающие из публичных правоотношений. Так, например, дела об оспаривании руководителями организаций, членами коллегиальных исполнительных органов организаций (генеральными директорами акционерных обществ, иных хозяйственных товариществ и обществ и т.п.), а также членами советов директоров (наблюдательных советов) организаций, заключивших с данными организациями трудовые договоры, решений уполномоченных органов организаций либо собственников имущества организаций или уполномоченных собственниками лиц (органов) об освобождении их от занимаемых должностей рассматриваются в соответствии с нормами искового производства. Данные правоотношения не являются публично-правовыми, и по ним имеют место споры о праве, которые согласно ч. 3 ст. 247 ГПК РФ должны рассматриваться и разрешаться в исковом производстве (п. 2 Постановления Пленума Верховного Суда РФ от 20 ноября 2003 г. N 17 «О некоторых вопросах, возникших в судебной практике при рассмотрении дел по трудовым спорам с участием акционерных обществ, иных хозяйственных товариществ и обществ»).

При решении вопроса о том, в каком производстве (исковом, особом или в производстве по делам, возникающим из публичных правоотношений) рассматриваются заявления граждан о сохранении жилого помещения в переустроенном и (или) перепланированном состоянии, Верховный Суд РФ разъяснил, что данный вопрос может быть решен судом при рассмотрении иска органа, осуществляющего согласование, о продаже жилого помещения с публичных торгов или о расторжении договора социального найма (при наличии заявления гражданина о сохранении жилого помещения в существующем виде), а также в порядке производства по делам, возникающим из публичных правоотношений, по заявлению гражданина об оспаривании отказа органа местного самоуправления в согласовании самовольно выполненных переустройства и (или) перепланировки жилого помещения .

———————————
Обзор законодательства и судебной практики Верховного Суда Российской Федерации за второй квартал 2006 года

4. Раньше ГПК РСФСР предусматривал в числе категорий дел, возникающих из административно-правовых отношений, дела по жалобам на действия государственных органов и должностных лиц в связи с наложением административных взысканий. В настоящее время данные вопросы регулируются разд. IV КоАП РФ. Судьи рассматривают дела об административных правонарушениях, указанных в ст. 23.1 КоАП РФ. Судьи районных судов рассматривают дела об административных правонарушениях, предусмотренные ч. ч. 1 и 2 ст. 23.1 КоАП РФ, производство по которым осуществляется в форме административного расследования, а также дела об административных правонарушениях, влекущих административное выдворение за пределы Российской Федерации. В остальных случаях дела об административных правонарушениях, указанных в ч. 1 и 2 ст. 23.1 КоАП РФ, рассматриваются мировыми судьями.

Процессуальные особенности рассмотрения дел об административных правонарушениях также определены в КоАП РФ.

5. В порядке производства по делам, возникающим из публичных правоотношений, должно рассматриваться судом заявление осужденного об оспаривании применения к нему администрацией исправительного учреждения мер взыскания. За нарушение установленного порядка отбывания наказания к осужденным к ограничению или лишению свободы могут применяться такие меры взыскания, как выговор, водворение в штрафной изолятор и др. (ст. ст. 58, 115 Уголовно-исполнительного кодекса РФ). Согласно ч. 3 ст. 59 и ч. 2 ст. 117 Уголовно-исполнительного кодекса (далее — УИК) РФ наложение предусмотренных данным Кодексом мер взыскания осуществляется начальником исправительного учреждения или лицом, его замещающим. Следовательно, оспаривая действия администрации исправительного учреждения, осужденный фактически оспаривает действия должностного лица. Поскольку комментируемой статьей дела по заявлениям об оспаривании решений и действий должностных лиц отнесены к делам, возникающим из публичных правоотношений, заявление осужденного об оспаривании применения к нему администрацией исправительного учреждения мер взыскания должно рассматриваться в порядке, предусмотренном ГПК РФ для дел, вытекающих из публичных правоотношений (гл. 25) .

———————————
Обзор законодательства и судебной практики Верховного Суда Российской Федерации за первый квартал 2007 года (утв. Постановлением Президиума Верховного Суда РФ от 30 мая 2007 г.)

6. Необходимо разграничивать подведомственность дел, возникающих из публичных отношений, судам общей юрисдикции и арбитражным, конституционным судам. Как разъясняется в п. 1 Постановления Пленума ВС РФ N 48, исходя из положений комментируемой статьи суды не вправе рассматривать и разрешать дела, возникающие из публичных правоотношений, в том числе по заявлениям граждан, организаций, прокурора об оспаривании полностью или в части нормативных правовых актов, в случаях, когда федеральным законом их рассмотрение прямо отнесено к ведению арбитражных судов (например, абз. 1 п. 2 ст. 138 НК РФ, п. 4 ст. 5 Таможенного кодекса РФ, ст. 36 Федерального закона «О специальных защитных, антидемпинговых и компенсационных мерах при импорте товаров», ст. 7.1 Федерального закона «О государственном регулировании тарифов на электрическую и тепловую энергию в Российской Федерации», ст. 23 Федерального закона «О защите конкуренции»).

При наличии в субъекте Российской Федерации конституционного (уставного) суда субъекта Федерации суды общей юрисдикции не вправе рассматривать дела о проверке соответствия законов субъекта Федерации, нормативных правовых актов органов государственной власти субъекта Федерации, органов местного самоуправления конституции (уставу) субъекта Федерации, поскольку рассмотрение этих дел ч. 1 ст. 27 Закона о судебной системе отнесено к компетенции конституционного (уставного) суда субъекта Федерации.

Вместе с тем если в субъекте Федерации такой суд не создан (т.е. отсутствует возможность осуществления иного судебного порядка оспаривания нормативных правовых актов на предмет соответствия их конституции или уставу субъекта Федерации), то в целях реализации гарантированного ч. 1 ст. 46 Конституции РФ права на судебную защиту рассмотрение названных выше дел осуществляется судами общей юрисдикции. Исключение составляют случаи, когда рассмотрение дел о проверке соответствия законов субъекта Федерации, нормативных правовых актов органов государственной власти субъекта Федерации, органов местного самоуправления конституции (уставу) субъекта Федерации передано Конституционному Суду РФ заключенными в соответствии со ст. 11 Конституции РФ договорами о разграничении предметов ведения и полномочий между органами государственной власти Российской Федерации и органами государственной власти субъектов Федерации (п. 7 ч. 1 ст. 3 Закона о Конституционном Суде РФ).

Закриття справи про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП (судове рішенння)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Мосьондз І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 23 вересня 2013 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, –

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Печерського районного суду міста Києва від 23 вересня 2013 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП; на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення закрито, в зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, визначених ст.38 КУпАП.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу із доповненнями, в якій просить скасувати оскаржувану постанову судді та винести нову, якою провадження по справі закрити, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вважає, що висновки суду про доведеність її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають фактичним обставинам справи. В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що суддя, всупереч ст.252 КУпАП, не забезпечив всебічного, повного і об’єктивного дослідження всіх обставин справи у їх сукупності, не допитав свідків, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, не врахував її пояснення та надані нею докази, що спростовують її вину, а тому незаконно притягнув її до адміністративної відповідальності за ч.1ст.130 КУпАП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та її представника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апелянта, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Оскаржуваною постановою судді ОСОБА_2 визнана винною в порушенні вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме в тому, що вона 22.06.2013 року о 00 годині 35 хвилин керувала транспортним засобом – автомобілем «ЗАЗ» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження медичного огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку відмовилась в присутності двох свідків. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначеними діями ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Як зазначив суд у своїй постанові, доказами вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є протокол про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовані дані про відмову ОСОБА_2 підписати протокол та надати пояснення, а також пояснення свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які засвідчили факт відмови ОСОБА_2 від проходження медичного огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку, та підписання протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими апеляційні доводи скаржника про відсутність доказів, якими засвідчується факт відмови ОСОБА_2 від проходження медичного огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку. Про зазначене свідчить той факт, що незважаючи на неодноразові виклики, свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до суду не з’явились. Із наявних в матеріалах справи повідомлень поштової установи вбачається, що свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за вказаними у протоколі адресами не проживають, а свідок ОСОБА_3 до суду, в тому числі і апеляційної інстанції, не з’явився, причини неявки не повідомив. Ці обставини не тільки позбавляють суд першої та апеляційної інстанції можливості допитати свідків та оцінити їх показання у відповідності до положень ст.252 КУпАП, але й ставлять під сумнів факт існування даних свідків.

З наведених підстав суд вважає, що показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, допит яких не можливо провести в судовому засіданні з наведених вище підстав та надати їм оцінку, не можуть слугувати доказами вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Не є доказом, визначеним ст.251 КУпАП, і протокол про адміністративне правопорушення.

Показання ОСОБА_2 про те, що вона не вживає спиртні напої, через наявність у неї тяжкої хвороби, узгоджуються із даними, які містяться у наданих нею до суду медичних документах (а.с.16, 23).

Таким чином, суд першої інстанції не дотримався вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП про всебічне, повне та об’єктивне дослідження обставин вчиненого адміністративного правопорушення, а тому необґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. З цих підстав постанова суду підлягає скасуванню.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_2 порушення вимог пункту 2.5 ПДР України, а її вина не може ґрунтуватись на припущеннях, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а апеляційна скарга ОСОБА_2 – задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.247, 294 КУпАП , –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляцію ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Печерського районного суду міста Києва від 23 вересня 2013 року, якою ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП; на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно неї закрито, із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, визначенихст.38 КУпАП., – скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження в справі закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.

«Телефонуйте, – і ми завжди домовимось!»

Інші статті розділу:

Також дивіться додаткову інформацію про участь автоадвоката у кримінальному, адміністративному та цивільному процесах у розділі «СТАТТІ».

Постанова № 74877835, 23.06.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

1) МАЛЕ ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АЛЕКС»

Справа № 303/3803/18 Провадження № 3/303/1440/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2018 року м.Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Котубей І.І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, директора МПП «АЛЕКС»,

за ч.1. ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

До Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 124/14-02 від 18.06.2018 року, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок у сфері торгівлі та послуг управління аудиту Головного управління ДФС у Закарпатській області – інспектором податкової та митної справи ОСОБА_3, при перевірці МПП «АЛЕКС» за адресою м.Свалява, вул. Машкіна,буд.1, виявлено порушення порядку ведення податкового обліку, згідно акта перевірки від 18.06.2018 № 675/07-16-14-02/22070018, за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, а саме підприємством занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 74 700 грн., по причині не врахування обмежень податкового законодавства, чим порушено пп.139.1.1 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами і доповненнями та ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення приходжу до наступного висновку.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Згідно п.1 ч.1 ст. 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи належить до його компетенції розгляд даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення та акту, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення в.м.Свалява, по вул. Машкіна,1.

Відповідно до ч.1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

В зв’язку з тим, що місцем вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є м.Свалява Закарпатської області, для забезпечення його прав та об’єктивного розгляду справи, суд приходить до висновку, що матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП слід повернути до Головного управління ДФС у Закарпатській області Державної фіскальної служби України для направлення матеріалів справи за підсудністю, оскільки дана справа не підсудна Мукачівському міськрайонному суду Закарпатської області.

Керуючись ст. 9, 276, 278, 280, 283 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 повернути до Головного управління ДФС у Закарпатській області Державної фіскальної служби України для направлення матеріалів справи за підсудністю.

Смотрите еще:

  • Право муниципальной собственности понятие содержание субъекты и объекты Право муниципальной собственности: понятие, субъекты и объекты Согласно КРФ (ст.130) муниципальная собственность не является разновидностью государственной собственности, это самостоятельная форма собственности. В состав МС входят средства местного бюджета, […]
  • Моторизированное транспортное средство Моторизированное транспортное средство Заявка Карла Бенца на получение патента от 29 января 1886 г. Этот документ положил начало эпохе скоростного движения – 29 января 1886 г. Карл Бенц подал заявку на получение патента на «транспортное […]
  • Образец заявление на стандартный вычет ндфл на детей Заявления на стандартный налоговый вычет - образец 2017-2018 Заявление на стандартный налоговый вычет — наиболее востребованный у подавляющего большинства работающего населения документ. Рассмотрим, как его составить. Виды стандартных налоговых вычетов Стандартный […]
  • Ск рф по воронежу Следственный Комитет РФ по Воронежской области Следственное управление Следственного комитета РФ по Воронежской области. Порядок обращения граждан Письменные обращения в управление Следственного комитета РФ по Воронежской области необходимо направлять по адресу […]
  • Никольское мировой суд Никольское мировой суд Судебный участок №1 Никольского района Пензенской области Аппарат мирового судьи МИРОВОЙ СУДЬЯ Чекандина Елена Владимировна Телефон: 8 (841-65) 4-19-61 Секретарь судебного участка Буренкова Юлия Евгеньевна Телефон: 8 (841-65) […]
  • Сумма имущественного налогового вычета при покупке квартиры это Налоговый вычет при покупке квартиры, дома, земельного участка Онлайн-сервис НДФЛка.ру — ваша помощь при составлении декларации 3-НДФЛ! Этот документ необходим, если вы планируете получить налоговый вычет при покупке квартиры, дома или земельного участка. Что такое […]
  • Как проверить выручку по ндс и прибыли Проверка деклараций по НДС и налогу на прибыль ФНС России регулярно приводит контрольные соотношения к налоговым декларациям. Причем ранее налоговая служба делала это с пометкой для служебного пользования. Теперь данные соотношения выложены в открытом доступе 1 . О […]
  • Код налоговый вычет на ребенка Коды вычета на детей в 2018 году Актуально на: 20 февраля 2018 г. При исчислении НДФЛ с доходов, облагаемых по ставке 13%, физлицам могут предоставляться в числе прочих стандартные налоговые вычеты (п. 1 ст. 218 НК РФ). В ряду таких вычетов наиболее распространены […]