Реферат Земельный кадастр

Земельный кадастр (4)

Главная > Реферат >Государство и право

Реферат: Земельный кадастр

Земельный кадастр, как научная дисциплина, разрабатывает методы, категории, понятия и показатели для познания и выражения количественной и качественной стороны явлений и процессов, связанных с состоянием и использованием земли как средства производства и природного ресурса.

Поскольку государственный земельный кадастр имеет дело с получением, анализом и отражением всесторонней информации о земельных ресурсах и их использовании, данная научная дисциплина при разработке соответствующих технических приемов использует методы статистики, геодезии, аэрофотогеодезии, картографии.

Часть 1. Понятие о земельном кадастре.

Исторически земельный кадастр появился в силу объективной необходимости получения сведений о земле, как первоисточнике материальных благ и объекте налогообложения. С возникновением государства земля стала одним из источников государственных доходов и в связи с этим объектом специального обложения. Поэтому на определенном этапе развития общества возникает необходимость сначала в учете, а затем и в оценке земли, то есть в проведении земельного кадастра.

Слово «кадастр» произошло от латинского слова «caput», что означало «податной предмет», а также слова «capitastrum», означающего «опись податных предметов». В связи с этим первоначально кадастр означал книгу (реестр), содержащую опись облагаемых предметов. В зависимости от того, что является объектом учета и оценки, обычно различают кадастры земельный, водный, промысловый, лесной и т. п. Таким образом, в узком понимании земельный кадастр — это книга (реестр) о предметах поземельного обложения; в широком смысле в условиях частной собственности на землю — это определенная система действий по учету, описанию и оценке земли, проводимая государством с целью получения сведений о земле для поземельного налогообложения, то есть специальное государственное учетно-оценочное мероприятие.

Земельный кадастр отличается от других видов кадастров своим объектом, в качестве которого выступает земля, как источник материальных благ и средство производства. Специфика методики земельного кадастра обуславливается особенностями земли.

Земля имеет ряд специфических особенностей по сравнению с другими средствами производства. Основные различия состоят в следующем.

Земля в общественной жизни служит всеобщим предметом и условием труда. Она является необходимым условием существования всякого процесс производства. Будучи вовлеченной в производство, земля становится средством производства.

Отличительная особенность земли — многоплановый характер ее использования в сельскохозяйственном производстве. На ней возделывается большое количество различных видов сельскохозяйственных структур. Особенности земли предопределяют в значительной мере и особенности содержания, а также способы и методы ведения земельного кадастра.

Часть 2. Содержание земельного кадастра.

Земельному кадастру свойственны следующие операции:

естественноисторическое и экономическое описание земель;

При учете определяются пространственное положение, размеры, состав земельных угодий и их качество. Описание включает выяснение и фиксацию естественноисторических и экономических свойств земли. оценка предусматривает установление средних величин норм урожайности и доходности земли как средства производства.

Каждая из названных операций кадастра представляет собой ряд технических приемов, обширных и сложных. А все вместе они дают наиболее полную характеристику количества, качества, основных свойств и признаков земли, сравнительную ее ценность как объекта хозяйствования и обложения.

Земельные кадастры отдельных стран и в разные времена весьма отличаются друг от друга как по содержанию, так и по технике и организации их проведения. Не сразу и не одновременно возникли и проводились все его операции. Так, на самых ранних этапах развития общества проводился лишь учет земель, значительно позже стали применять их оценку.

Основное назначение земельного кадастра — обеспечение сведениями с целью изъятия государством части дохода, получаемого землевладельцами.

Земельный как в условиях частной собственности на землю — сугубо классовое мероприятие. При помощи кадастра государство возлагает на землевладельческое население уплату основной массы поземельных налогов. По мере развития общественно-экономических формаций изменились и формы обложения налогами, что, в свою очередь влияло на содержание земельного кадастра. Однако он продолжал оставаться по своей природе классовым и служил целям максимального получения государством налогов в первую очередь с трудящегося крестьянства.

Следует отметить, что хотя земельнокадастровые работы в разное время и в различных странах имели специфику в содержании и методах ведения, однако общим для них было получение данных о земле и землевладениях. Как специальное учетно-оценочное мероприятие земельный кадастр, возникнув на определенном этапе развития общества, развивался и совершенствовался. Закономерным для его развития является прежде всего совершенствование методов и способов изучения, учета и оценки, классификации земель по видам угодий и их качеству. Благодаря применению более совершенных методов и средств систематически повышалась точность земельнокадастровой информации, совершенствовались форма и содержание документов.

Земельный кадастр превращается в сложное мероприятие, требующее специальных знаний и подготовки.

Часть 3. Составные части, виды, принципы земельного кадастра.

Земельный кадастр состоит из следующих составных частей:

регистрация землепользований, учет земель,

экономическая оценка земли.

Экономическая оценка земли

Между этими составными частями земельного кадастра, как целостной системы, существует определенная связь и логическая последовательность осуществления. Поскольку единый государственный земельный фонд — объект государственной собственности — предоставляется государством только на правах пользования, то всякое использование земли должно быть юридически оформлено, а само землепользование, как определенная территория, должно быть зарегистрировано в установленном порядке. Эту функцию выполняет государственная регистрация землепользования. Ее данные служат основанием для использования определенной площади земли конкретным пользователем.

При учете земля характеризуется по ее размеру, пространственному положению, качественному состоянию и использованию. Характер использования определяет состав и размещение земельных угодий, а также влияет на их качественное состояние. Данные регистрации землепользований при учете служат основанием для записи размеров землепользования каждого конкретного землепользователя. Если земли не предоставлены в пользование, например свободные земли государственного запаса, то они учитываются по их местонахождению как отдельно расположенные земельные массивы (участки) с соответствующей характеристикой их состояния.

При учете определяют не только количественные, но и качественные показатели земли как природного ресурса и средства производства. но так как отдельные природные свойства почв имеют неодинаковое хозяйственное значение и по-разному влияют на ее продуктивность, поэтому возникает необходимость их сравнительной оценки, то есть проведения бонитировки почв. Сведения регистрации землепользований и учета земель служат исходной информацией при бонитировке почв отдельных земельных участков землепользований. Качество земли зависит не только от природных факторов, но и экономических условий, поэтому возникает необходимость в экономической оценки земли как средства производства. Данные этой оценки основываются на регистрационно-учетных и бонитировочных сведениях. такова связь и последовательность осуществления земельного кадастра как целостной системы.

В свою очередь, каждая из частей земельного кадастра имеет конкретное назначение и содержание, основывается на определенных методах и способах ведения. Каждая из них в определенных условиях может проводиться самостоятельно. Возможно также осуществление не всех, а лишь некоторых частей земельного кадастра и изменение последовательности их проведения. но тогда они не представляют в полном объеме земельный кадастр как систему.

Подтверждением этого является история возникновения и развития земельного кадастра, а также практика земельных регистрационно-учетных работ в нашей стране.

Выделение в системе земельного кадастра его составных частей и в определенном смысле их самостоятельность как подсистем дает возможность осуществления земельного кадастра поэтапно в зависимости от народнохозяйственной потребности и возможности.

Целостность земельного кадастра как системы обусловливает необходимость единства организационных начал его осуществления и ведения документации.

Земельный кадастр в зависимости от характера и объема выполняемых работ подразделяется на два вида: основной (первичный) и текущий (последующий). Эти два вида органически связаны между собой и представляют стадии единого земельнокадастрового процесса.

Задача основного земельного кадастра — первоначальное получение сведений о природном состоянии, правовом и хозяйственном положении земель, подлежащих кадастрированию территории (землепользование, район, область и т.д.) При основном земельном кадастре собирают, анализируют и систематизируют все материалы и документы, содержащие сведения о площадях землепользований, составе и качественной характеристике угодий, об использовании земель, урожайности культур, издержках и т. п. Собранные материалы тщательно анализируют с точки зрения достоверности и полноты с учетом требований отдельных составных частей земельного кадастра. Затем составляют программу проведения кадастра с указанием видов и объема работ по каждой его составной части. Далее проводят работы по регистрации землепользований, учету и оценке земель.

Если по каким-либо отдельным частям земельного кадастра работы были выполнены ранее, то их сведения также уточняются. В необходимых случаях проводят корректировку имеющихся материалов и выполняют дополнительные работы с целью получения всех необходимых сведений.

Так, при введении в нашей стране земельного кадастра в полном объеме в него полностью включают после соответствующего уточнения и проверки данные действующих в стране государственной регистрации землепользований и государственного учета земель. Оценочные же работы проводят в соответствии с утвержденной методикой на всей территории в установленные сроки.

Полученные сведения после их систематизации, рассмотрения и утверждения в установленном порядке принимаются в качестве исходных для внесения в земельно-кадастровые документы. Производится первичная запись в документах государственного земельного кадастра. Таким образом, в результате проведения основного земельного кадастра получают сведения о размере земельного фонда страны, распределении его по основным категориям земель, землепользователям и угодьям, характеристику качества земель и их оценку. Другими словами, получают сведения о природном, правовом и хозяйственном положении земель единого государственного земельного фонда.

Основной земельный кадастр, как правило, связан с проведением большого объема работ по съемкам, обследованиям, описанию и оценке земель. Он повторяется через определенный период по мере необходимости.

В дальнейшем в процессе хозяйственного использования земельного фонда в его распределении, составе землепользований и угодий, качестве и продуктивности земель происходят соответствующие изменения. Для поддержания данных на уровне современности эти уточнения должны быть отражены в земельнокадастровой документации и в первоначально полученных сведениях. Таким образом, объективно возникает необходимость ведения текущего земельного кадастра. Его задачей является своевременное выявление и внесение в земельнокадастровые документы сведений об изменений, происшедших в распределении, качественном состоянии и использовании земель после проведения основного земельного кадастра, а также выявление и устранение ошибок в первоначальных записях и внесение дополнительных сведений в соответствии с новыми требованиями.

При текущем земельном кадастре в документах отражают только законные изменения, происшедшие в использовании земель.

При текущем кадастре, как правило, определенные действия по измерению и детальному обследованию проводятся не на всей территории, а лишь на той части, где произошли изменения. Таким образом, проведение как основного, так и текущего земельного кадастра позволяет получить необходимые сведения о земельном фонде страны.

Часть 4. Объекты земельного кадастра.

Объектом земельного кадастра является земельный фонд. включающий 6 категорий земель:

промышленности, транспорта, курортов, заповедников и иного несельскохозяйственного назначения;

государственного лесного фонда;

государственного водного фонда;

Земельный кадастр является научной основой землеустройства, планирования, начисления налогов. Он помогает устраивать наивыгоднейшим способом использование каждого участка. Землеустройство, в свою очередь, выступает организующим и определяющим звеном всей системы территориального размещения объектов капитального строительства, формирует сырьевые зоны предприятий, образует новые и упорядочивает существующие землепользования, планирует строительство животноводческих комплексов, объектов агрохимических, ремонтно-строительных, транспортных и других служб.

Государственный земельный кадастр — единая система учета природного, хозяйственного и правового положения земель. Это совокупность сведений о распределении земель по землепользователям и угодьям, а также по производительности и доходности земли как средства производства в сельском хозяйстве.

Государственный земельный кадастр включает:

учет земель и государственную регистрацию землепользователей;

бонитировку почв и качественную оценку земель;

экономическую оценку земель.

Государственная книга регистрации землепользователей создает сведения о землепользователях с указанием основания на право пользования землей, срока пользования и общей площади земли. В книге учитывается состав земель по видам угодий и дается качественная характеристика угодий — бонитировка почв, качественная и экономическая оценка земель.

Реферат Земельный кадастр

Новим імпульсом у запровадженні в Україні ринку землі повинна стати експертна грошова оцінка земельних ділянок. Однією з передумов запровадження ефективної системи земельно-кадастрових робіт є широке застосування сучасних і інформаційних технологій, в основному у рамках програми створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру.

Необхідність даних державного земельного кадастру для потреб управління міським господарством є дуже актуальною у зв’язку з купівлею-продажем, даруванням, передачею у спадщину, обміном землі разом із нерухомістю, проведенням аукціонів, конкурсів міських земель. Об’єктивні дані державного земельного кадастру стануть базою функціонування не лише землевпорядних органів, але й таких структур, як земельний банк, земельна біржа, земельна поліція.

Враховуючи важливе значення земельного кадастру в сучасних умовах, мною була вибрана тема дипломної роботи: „Земельний кадастр і використання земель Вільхівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області «.

При розробці дипломної роботи використані наступні матеріали:

1. Проект формування території і встановлення меж Вільхівсь­кої сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.

2. Проект роздержавлення і приватизації земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Вільхівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.

3. Технічний звіт по користуванню матеріалів крупномасштабного обстеження ґрунтів Вільхівсь­кої сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.

4. Річні звіти АФ «Вільхівська» Городенківського району Івано-Франківської області.

Дипломна робота представлена у вигляді пояснювальної записки і планово-картографічних матеріалів:

1. План існуючого використання земель Вільхівсь­кої сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.

2. Карта агровиробничих груп ґрунтів Вільхівсь­кої сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.

3. Проект використання земель Вільхівсь­кої сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.

4. Індексна кадастрова карта Вільхівської сільської ради.

Реформування земельних відносин в Україні базується на усесторонніх даних про землю, які містить державний земельний кадастр. Зем­ля, виконує багато різних функцій (включаючи і функції основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та об’єкта не­рухомості в народному господарстві в цілому). Є в сучасних умовах од­ним із важливих ресурсів і факторів функціонування економіки терито­рій. Земельний кадастр як наука вивчає загальні відомості, принципи і закономірності формування і функціонування земельних ділянок як об’єктів земельно-правових відносин, просторового базису, головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та природного ресурсу.

Земельний кадастр, як система відомостей і документів є сукупніс­тю земельно-кадастрової документації, матеріалів та інформацій про правовий режим земельного фонду, його розподіл серед власників землі, землекористувачів, про кількісні характеристики і народногосподарську цінність земель.

Земельний кадастр, як система організаційно-управлінських дій і заходів — це сукупність конкурентних земельно-кадастрових заходів, дій робіт з реєстрації, обліку й оцінки земельних ділянок. Отже, перш ніж розкрити напрями розвитку державного земельного кадастру, потрібно мати чітке уявлення, на які питання повинна відпові­сти система земельного кадастру. Постає декілька питань:

1) фіксувати визнання державного факту виникнення, існування або припинення існування земельних ділянок як об’єктів права власності та права користування і їх кадастрову оцінку;

2) враховувати всі зміни (правові, кількісні, якісні, просторові і оціночні), що стосуються конкретних земельних ділянок, власників і орендарів;

3) забезпечувати оперативний доступ до матеріалів земельного ка­дастру на всіх рівнях управління;

4) мати аналітичну базу (програмне забезпечення) для безпосеред­нього ряду оцінок з окремих проблем використання земельних ресурсів;

5) забезпечувати у взаємозв’язку з моніторингом земель одержан­ня інформації, пов’язаної з деградацією ґрунтів і забезпеченням земель;

6) бути інтеграційною ланкою між усіма видами кадастрів, які іс­нують в Україні;

7) забезпечувати необхідною інформацією майнові відносини, пов’язані з володінням і користуванням землею, включаючи судові і фі­нансові органи, заходи з охорони довкілля.

Таким чином, державний земельний кадастр в Україні — це єдина державна багаторівнева система земельно-кадастрових робіт та процеду­ра визнання факту виникнення або припинення існування земельних ділянок як об’єктів права власності та права користування і їх оцінки, що містить сукупність необхідних даних і документів про правовий ре­жим земельних ділянок, їх вартість і розподіл серед власників землі, зе­млекористувачів, категорії земель, а також кількісні, якісні й оціночні характеристики земельних ділянок.

Основними призначеннями державного земельного кадастру пови­нно бути визнання факту виникнення або припинення існування земель­ної ділянки як об’єкта права власності та права користування і забезпе­чення інформацією органів державної влади та органів місцевого само­врядування, зацікавлених підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального ви­користання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цін­ності земель у складі природних ресурсів та ресурсного потенціалу агропромислового комплексу, контролю за використанням і охороною зе­мель, економічного та екологічного обґрунтування проектів землеуст­рою.

Державний земельний кадастр є основою для інших відомчих і га­лузевих кадастрів та інформаційних систем.

Основними принципами ведення державного земельного кадастру є:

— забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки в межах України;

— запровадження єдиної системи просторових координат та ідентифікації земельних ділянок;

— запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та забезпечення її достовірності.

Державний земельний кадастр включає такі складові частини:

— кадастрове зонування; кадастрові зйомки; бонітування ґрунтів, економічну оцінку земель; грошову оцінку земельних ділянок; державну реєстрацію земельних ділянок; облік кількості та якості земель.

Кадастрові зйомки включають:

— кадастрову зйомку земельної ділянки;

— погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками землі та землекористувачами;

— відновлення або встановлення меж земельної ділянки на місце­вості;

— встановлення меж зон обтяжень і обмежень щодо використання земельної ділянки;

— виготовлення кадастрового плану.

Бонітування ґрунтів — це порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер і суттє­во впливають на урожайність сільськогосподарських культур, вирощу­ваних у конкретних природо-кліматичних умовах.

Бонітування ґрунтів проводиться за 100-бальною шкалою для відповідних сільськогосподарських культур. Вищим балом оцінюються ґрунти, які мають найбільшу природну продуктивність.

Економічна оцінка земель — це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва у сільському і лісовому господарстві та просторо­вого базису у суспільному виробництві за показниками, що характери­зують продуктивність земель, ефективність їх використання за доходністю з одиниці площі.

Економічна оцінка земель різного цільового призначення прово­диться для порівняльного аналізу їх ефективного використання. Дані економічної оцінки земель є основою грошової оцінки земельної ділянки різного цільового призначення. Економічна оцінка земель визначається за методикою затвердженою спеціально уповноваженим органом вико­навчої влади з питань земельних ресурсів.

Облік кількості земель відображає відомості, які характеризують кожну земельну ділянку за площею та складом угідь.

Реферат Земельный кадастр

§ 9. Державний земельний кадастр

Термін “кадастр” означає систематизовану сукупність даних стосовно кількісної та якісної характеристик відповідних видів природних ресурсів чи явищ.
Державний земельний кадастр — один з різновидів кадастрів природних ресурсів, до яких, крім нього, включаються: водний кадастр, лісовий кадастр, кадастр тваринного світу, кадастр рослинного світу та ін.
Державний земельний кадастр являє собою єдину державну систему земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі і землекористувачів.
Оперативність і точність даних земельного кадастру забезпечується використанням аерокосмічних зйомок та застосуванням методів дистанційного зондування земної поверхні.
Ведення державного земельного кадастру — одна з функцій державного управління у сфері землекористування та охорони земель. Його значення полягає в тому, що він є державним інформаційним ресурсом. Призначення державного земельного кадастру полягає в забезпеченні необхідною інформацією органів державної влади й органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ та організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням та охороною земель, економічного й екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою (ст. 194 ЗК).
Державний земельний кадастр складається з відповідних складових, кожна з яких має визначене законодавством цільове призначення.
Кадастрове зонування земель — це розділення їх на земельні ділянки за різним цільовим призначенням і правовим режимом використання. Кадастрове зонування включає встановлення: місця розташування обмежень щодо використання земель; меж кадастрових зон та кварталів; меж оціночних районів та зон; кадастрових номерів (території адміністративно-територіальної одиниці) (ст. 197 ЗК).
Кадастрові зйомки згідно зі ст. 198 ЗК — це комплекс робіт, що виконуються для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Вони включають: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками і землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання земель; виготовлення кадастрового плану.
Бонітування ґрунтів відповідно до ст. 198 ЗК становить порівняльну оцінку якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер та істотно впливають на врожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умовах. Воно проводиться за 100-бальною шкалою. Вищим балом оцінюються ґрунти з кращими властивостями, які мають найбільшу природну продуктивність.
Економічна оцінка земель — це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі. Вона повинна з достатньою точністю відобразити відмінності в якості земель з точки зору економічної родючості ґрунтів при досягнутому рівні інтенсивності землеробства.
Дані економічної оцінки земель є основою грошової оцінки земельних ділянок різного цільового призначення. Вона визначається в умовних кадастрових гектарах або грошовому виразі.
Грошова оцінка земельних ділянок здійснюється з метою створення умов для економічного регулювання земельних відносин при зміні суб’єктів права власності на земельні ділянки, ціноутворенні, визначенні ставок земельного податку тощо. Вона визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною та експертною.
Державна реєстрація земельних ділянок є складовою автоматизованої системи державного земельного кадастру та необхідним елементом виникнення суб’єктивного права власності та права постійного користування на земельну ділянку. Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Державний реєстр земель складається з двох частин — книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі з зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку (ст. 202 ЗК).
Згідно з Указом Президента України “Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру” від 17 лютого 2003 р. функцію з державної реєстрації земельних ділянок покладено на Державний комітет України по земельних ресурсах.
Облік кількості земель відображає відомості, які характеризують кожну земельну ділянку за площею та складом угідь. При обліку кількості земель виділяють землі: у межах населених пунктів; за категоріями; за формами власності; зрошуванні й осушенні землі тощо (ст. 203 ЗК).
Облік якості земель відображає відомості, які характеризують земельні угіддя за природними властивостями та набутими властивостями, що впливають на їх родючість, а також за ступенем забруднення ґрунтів. Він містить: класифікацію всіх земель сільськогосподарського призначення за придатністю з виділенням особливо цінних земель; характеристику земель за товщиною гумусового горизонту, вмістом гумусу і поживних рухомих речовин, механічним складом ґрунтів; характеристику культуртехнічного стану природних кормових угідь тощо.
Державний земельний кадастр ведеться Держкомземом України, обласними головними управліннями, Київським та Севастопольським міськими головними управліннями, міськими (міст обласного та районного значення) управліннями (відділами), районними відділами земельних ресурсів, які є територіальними органами Держкомзему України.

Свердлова Олена Олександрівна

Інститут гірництва та геології
Кафедра геоінформатики та геодезії
Спеціальність «Землеустрій та кадастр»

Удосконалення інформаційного та методичного забезпечення системи державного земельного кадастру України

Науковий керівник: к.т.н., доцент Мітрофанова Олена Ігоревна

Реферат за темою випускної роботи

Актуальність

У ході земельної реформи відбулися значні зміни сформованих земельних відносин та розподілу землі між різними соціальними групами. Ліквідована державна монополія на землю, громадяни та юридичні особи стали власниками землі і можуть самостійно здійснювати операції з землею. Земля віднесена до нерухомості, що вимагало вирішення питання про координацію земельного кадастру з реєстрацією прав на нерухоме майно. На відміну від існуючої уніфікованої системи земельного законодавства, сучасне правове поле, яке регулює земельні відносини, характеризується різнорідністю прав на землю, змінюються обсягом повноважень щодо розпорядження землею, воно неоднорідне по різних регіонах. Проте сформований до початку земельної реформи порядок ведення земельного кадастру не був пристосований до змін, що відбулися, тому його вдосконалення стало необхідною умовою формування і подальшого сталого функціонування ринкової економіки.

Примітивні земельно-облікові документи древнього Китаю або стародавнього Єгипту і сучасні автоматизовані технології ведення земельного кадастру переслідують одну мету — забезпечення держави, а також усіх зацікавлених осіб об’єктивною інформацією про землю, яка повинна бути сумісна з інформацією про інші природні ресурси. У всі часи людство шукало найбільш оптимальні і досконалі методи ведення земельного кадастру (реальний або парцелярний кадастри), змінювався його зміст. У сучасній економіці земельно-кадастрові системи стали невід’ємною частиною управління, без їх створення неможливе формування ринку землі та нерухомості, а також розвиток інвестиційного процесу.

Оскільки зміст земельного кадастру та порядок його ведення повинні відповідати рівню соціально-економічного розвитку суспільства, що склалися виробничих відносин, особливу актуальність питання вдосконалення ведення земельного кадастру, як інструменту забезпечення раціонального використання земель та регулювання земельних відносин, набувають при радикальній зміні земельного ладу. У ході здійснення земельної реформи змінилися форми власності на землю, права та обов’язки суб’єктів земельних відносин, відбувся значний перерозподіл земель, пов’язане з їх вилученням в однієї частини населення і передачі іншій, формуванням нових і впорядкуванням існуючих землекористуванні. На перший план вийшли питання захисту прав землекористувачів, надання їм та іншим зацікавленим особам інформації про землю, забезпечення платності землекористування та операцій із землею. Така зміна земельних відносин, залучення до них великої кількості нових учасників, значні зміни в структурі землекористуванні, віднесення землі до нерухомого майна, приватизація величезних площ державних земель і залучення в ринковий оборот зажадали зміни усталених поглядів на зміст і процес ведення державного земельного кадастру [1].


Анімацію було створено в програмі GIF-Animator

Питання про вдосконалення державного земельного кадастру завжди було і буде актуальним.

Метою роботи є вдосконалення інформаційного та методичного забезпечення кадастрово-реєстраційної системи України.

1. Аналіз сучасного стану кадастрової системи в Україні та інших зарубіжних країнах, виявлення основних передумов вдосконалення державного земельного кадастру в Україні.

2. Формування системи критеріїв та вимог до законодавчого та нормативно-методичного забезпечення кадастрово-реєстраційної діяльності в Україні.

3. Розробка моделі кадастрово-реєстраційної діяльності в Україні.

Державний земельний кадастр. Його зміст, призначення та завдання

ГДержавний земельний кадастр — це звід документованих відомостей про місцезнаходження, цільове призначення та правовий статус земель. Звід цей містить дані про територіальні зони, а також про наявність розташованих на земельних ділянках і міцно пов’язаних з ними об’єктів. Документи Державного земельного кадастру поділяють на:
— основні;
— допоміжні;
— похідні.

До основних відносять Єдиний державний реєстр земель, кадастрові справи і чергові кадастрові карти (плани). Єдиний державний реєстр земель містить основні відомості про земельні ділянки, а саме:
— кадастрові номери;
— дані про місцезнаходження, площі, категорії земель та наявності дозволів на використання земельних ділянок;
— опис меж земельних ділянок та їх окремих частин;
— зареєстровані в установленому порядку речові права та обмеження (обтяження);
— якісні характеристики, у тому числі показники родючості для окремих категорій земель;
— відомості про наявність об’єктів нерухомого майна, міцно пов’язаних із земельними ділянками.

У свою чергу, кадастрова справа являє собою сукупність документів, що підтверджують факт виникнення або припинення існування земельної ділянки як об’єкта державного кадастрового обліку.

Кадастрова карта (план) являє собою карту (план), на якій в графічній і текстовій формах відтворені відомості, що містяться в Державному земельному кадастрі. У залежності від складу відтворених даних і цілей їх використання розрізняють кадастрові карти (плани) земельних ділянок, чергові кадастрові карти (плани) і похідні кадастрові карти (плани). Кадастрова карта (план) земельної ділянки в графічній і текстовій формах відтворює відомості про земельну ділянку. Чергові кадастрові карти (плани) в графічній і текстовій формах відтворюють дані про місцезнаходження земельних ділянок та територіальних зон. Похідні кадастрові карти (плани) в графічній і текстовій формах відтворюють узагальнені відомості про земельний фонд, а також про економічні, соціальні, природні та інші процеси, пов’язані із землею [2].

Передбачається, що ДЗК повинен бути основою для ведення кадастрів інших природних ресурсів, хоча на даному етапі він практично не виконує цих функцій.

Призначення ДЗК полягає в забезпеченні необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зацікавлених підприємств, організацій, а також громадян, з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання і охорони землі, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю з використання й охорони землі, економічного та екологічного обґрунтування бізес-планів та проектів землеустрою (ст.194 ЗКУ).

На жаль практично всі складові ДЗК в Україні ведуться зі значними труднощами.

Огляд вивченості області дослідження

Проведено аналіз 42 дисертацій українських вчених і вчених країн СНД по темі кадастру, а також статей і публікацій, що стосуються питання вдосконалення процесу ведення державного земельного кадастру.
Залежно від тематики наукових робіт, всі автореферати були розділені на кілька груп (див.мал. 1, 2 ):


Рисунок 1 — Систематизація спрямованості досліджень у галузі кадастру в Україні


Рисунок 2- Систематизація спрямованості досліджень у галузі кадастру в країнах СНД

Проаналізувавши наукові роботи, було сформульовано ряд основних проблем в системі державного земельного кадастру Україні:

1. невиконання основних завдань ДЗК;

2. розбалансована нормативна та законодавча база в галузі ведення земельного кадастру;

3. проблеми кадастрового зонування;

4. проблеми кадастрових зйомок;

5. проблеми бонітування ґрунтів;

6. проблеми економічної оцінки земель;

7. проблеми грошової оцінки земель;

8. проблеми державної реєстрації земельних ділянок;

9. проблеми обліку кількості та якості земель.

Проект Закону України «Про державний земельний кадастр»

На пострадянському просторі Україна — єдина країна, яка до цих пір не має закону про земельний кадастр. Протягом тривалого періоду держчиновники і депутати не можуть вибрати одну з двох альтернатив.

Перша альтернатива — концепція державного кадастру, що складається з ієрархічно організованих рівнів — місцевого, регіонального і загальнодержавного. Основна ланка в цій схемі — кадастр, створюваний і контрольований місцевим органом влади.

Друга альтернатива — однорівневий державний кадастр, самостійно і одноосібно створений Держкомземом України на місцях. Як відомо, законопроект «Про Державний земельний кадастр» тричі прямував на розгляд парламенту і тричі повертався на доопрацювання [2].

Проаналізувавши положення останнього законопроекту (від 04.02.2011 р. реєстр. № 8077), була складена зведена таблиця існуючих проблем у сфері ведення ДЗК в Україні та пропозиціями щодо проекту закону (см.таб.1).

Державний земельний кадастр

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

ДЕРЖАВНИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ КАДАСТР
ЗМІСТ
Введення
1) Зміст облікової функції державного управління земельним фондом
2) Особливості кадастрової системи обліку земель
3) Поняття і зміст державного земельного кадастру
4) Правове регулювання державного земельного кадастру
5) Проблеми та перспективи розвитку державного земельного кадастру в Росії
Висновок
Список використаних джерел

ВСТУП
Інформація про землю та її ресурси — саму суть кожної держави. З початку 1990-х рр.. в Російській Федерації йде процес реформування земельних відносин. Земля стала об’єктом цивільного обороту і об’єктом оподаткування. Перехід прав на цілі земельні ділянки від одних землевласників до інших, тобто розпорядження землею здійснюється на сьогоднішній день з волі цих осіб без домінуючої участі органів влади. Це призвело до того, що органи місцевої та державної влади втрачають інформацію фіскального характеру про землі і не можуть правильно обчислювати і стягувати плату за землю. Різко активізувався обігу великої кількості земельних ділянок, переданих у власність громадянам для ведення садівництва та індивідуального житлового будівництва. У ході проведення нормативно-правової та організаційної реформи стало очевидним відсутність сучасних методів ведення державного земельного кадастру як адекватного інструмента управління земельними ресурсами. В даний продовжується реформування правових основ державного кадастрового обліку земельних ділянок, причому дане реформування перейшло в активну фазу його. Метою цієї контрольної роботи є аналіз нормативного правового регулювання державного кадастрового обліку земельних ділянок Російської Федерації.

1) ЗМІСТ ОБЛІКОВОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ФОНДОМ
Облікова функція земельного кадастру відображена в тексті ст. 4 Закону про ДЗК та постанови РФ (функція, не породжує факт встановлення, переходу або припинення прав на земельну ділянку). За ст.1 Закону про ДЗК державний кадастровий облік земельних ділянок-опис та індивідуалізація в Єдиному державному реєстрі земель земельних ділянок, в результаті чого кожна земельна ділянка одержує такі характеристики, які дозволяють однозначно виділити його з інших земельних ділянок і здійснити його якісну та економічну оцінки . Державний кадастровий облік земельних ділянок супроводжується присвоєнням кожній земельній ділянці кадастрового номера. На відміну від спеціалізованих земельних органів установи юстиції здійснюють державну реєстрацію, тобто вносять відповідні записи до єдиного державного реєстру (ЕГРП), на підставі п. 2 ст.131 ГК РФ, Федерального закону від 21 липня 1997 р . N 122-ФЗ «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та угод з ним» * (в ред. Від 4 грудня 2006 р .), Використовуючи дані земельного кадастру. Система реєстрації прав також створена для забезпечення правового захисту обороту нерухомості. Що ж стосується земельного кадастру, то це зведення достовірних даних про натурному описі об’єкта нерухомості. Будучи джерелом інформаційного обміну, відомості державного земельного кадастру використовуються при здійсненні державної реєстрації нерухомості, спеціальної реєстрації або обліку окремих видів нерухомого майна, природних ресурсів та інших об’єктів, що підлягають реєстрації або обліку відповідно до законодавства Російської Федерації. Основне завдання обліку полягає в тому, щоб дати характеристику земельного фонду за складом угідь і їх підвидів, відповідно до прийнятої класифікації угідь, із землекористування, терміновості користування, районах і іншим адміністративно-територіальним розподілом. Державний облік земель проводиться за фактичним станом земельних угідь на основі доброякісних планово-картографічних матеріалів і даних обліку поточних змін, виявлених графічним способом. Особлива увага приділяється обліку зрошуваних і осушених земель. Ступінь детальності обліку залежить від характеру використання земель і потенційних можливостей земельних ресурсів. Найбільш детальному обліку підлягають землі сільськогосподарського призначення і землі населених пунктів.
Облік якості земель у системі земельного кадастру передбачає проведення класифікації не тільки грунтів, а й земель. При класифікації земельного фонду під землями розуміють генетично самостійні ділянки самої верхньої, найбільш активної частини суші, що є основним засобом виробництва сільського і лісового господарства, з характерним природно-господарським якістю, визначальним призначення і використання земель, а також заходи щодо їх охорони і окультурення. У визначенні землі як складного природно-господарського комплексу грунт розглядається як основна складової частини, найбільш повно виражає сутність і властивості, включаючи основні закономірності розвитку, можливості таксономізаціі і систематизації земель.
2) ОСОБЛИВОСТІ кадастрової системи ОБЛІКУ ЗЕМЕЛЬ
Існує ряд особливостей кадастрової системи обліку земель.
Внесені до державного кадастр нерухомості відомості при постановці на облік земельної ділянки носять тимчасовий характер. Орган кадастрового обліку знімає з обліку земельну ділянку лише у випадку, якщо така земельна ділянка є перетворені об’єктом нерухомості і підлягає зняттю з обліку відповідно до встановлених статтею 24 цього Закону особливостями здійснення кадастрового обліку при перетворенні об’єктів нерухомості. Кадастровий облік у зв’язку зі зміною площі земельної ділянки та (або) зміною опису місця розташування його кордонів, за винятком випадків перетворення земельної ділянки при виділено з нього частки в натурі, здійснюється за умови, якщо такі зміни пов’язані з уточненням опису розташування меж земельної ділянки, кадастрові відомості про яку не відповідають встановленим на підставі цього Закону вимогам до опису розташування меж земельних ділянок (далі — уточнення меж земельної ділянки).
При кадастровому обліку у зв’язку з уточненням меж земельної ділянки, які одночасно є кордонами іншої земельної ділянки (далі-суміжний земельну ділянку), орган кадастрового обліку одночасно вносить відповідні зміни у внесені в державний кадастр нерухомості відомості про місцезнаходження меж такого суміжної земельної ділянки.
3) ПОНЯТТЯ І ЗМІСТ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ
Кадастр — це методологічно упорядкований державний облік даних по земельній власності в межах певної держави чи району, який базується на результатах зйомки меж ділянок власності. Кожній власності присвоюється певний номер — ідентифікатор. Отже, земельний кадастр — це система державних заходів щодо всебічного вивчення правового, природного і господарського становища земель шляхом проведення реєстрації землекористувань, обліку кількості та якості земель, бонітування грунтів і економічної оцінки земель для організації їх раціонального використання в народному господарстві. Матеріали земельного кадастру широко застосовуються при вирішенні багатьох питань, пов’язаних з використанням земельних ресурсів. За допомогою земельно-кадастрових даних можна визначити місце земельних ресурсів у складі національного багатства країни, встановлювати завдання щодо підвищення продуктивності використання земельних ресурсів шляхом переведення земель з однієї категорії в іншу, трансформації та поліпшення угідь, меліорації земель, боротьби з ерозією грунтів, кислотністю, засоленням , заболочуванням земель, давати оцінку економічної ефективності планованих заходів. Найважливіше значення земельного кадастру полягає і в тому, що він необхідний для організації найбільш повного, раціонального і ефективного використання земель та їх охорони, планування народного господарства, розміщення та спеціалізації сільськогосподарського виробництва, меліорації земель і хімізації сільського господарства, а також проведення інших народногосподарських заходів, пов’язаних з використанням земель. Матеріали земельного кадастру знаходять широке застосування при міжгосподарському і внутрішньогосподарському землеустрій. Вони використовуються при формуванні землекористувань, розміщенні відділень та господарських центрів у радгоспах, бригадних масивів і виробничих центрів у колгоспах, встановленні складу співвідношення угідь і сівозмін, їх розміщення, трансформації угідь, устрій території сівозмін і сільськогосподарських угідь, розміщенні сільськогосподарських культур відповідно до екологічної придатністю земель для їх вирощування. Дані земельного кадастру дозволяють диференціювати цінність земель для раціонального використання та охорони по агровиробничим групами грунтів природно-сільськогосподарських зон країни. Тим самим земельний кадастр набуває більшої значущості на різних рівнях народногосподарського планування та управління земельними ресурсами. Поняття земельного кадастру нерозривно пов’язано з поняттями обліку, оцінки стану і використання земельних ресурсів і в своїй основі припускає виділення і опис земельних ділянок, їх територіальних кордонів з подальшим картографуванням та поданням кількісних і якісних характеристик. Державний земельний кадастр ведеться з метою захисту прав власників землі та створення об’єктивної основи для оподаткування, забезпечення раціонального використання та охорони земель, планування використання земельних ресурсів. Легальне визначення державного земельного кадастру дано законодавцем у ст.1 Закону про земельний кадастр, — це систематизований звід документованих відомостей, одержуваних в результаті проведення державного кадастрового обліку земельних ділянок, місце розташування, цільове призначення та правовий стан земель Російської Федерації і даних про територіальні зони та наявності розташованих на земельних ділянках і міцно пов’язаних з цими земельними ділянками об’єктів (далі — відомості державного земельного кадастру). Державний земельний кадастр створюється і ведеться з метою інформаційного забезпечення:
державного та муніципального управління земельними ресурсами;
державного контролю за використанням та охороною земель;
заходів, спрямованих на збереження і підвищення родючості земель;
державної реєстрації прав на нерухоме майно та угод з ним;
землеустрою;
економічної оцінки земель та обліку вартості землі у складі природних ресурсів;
встановлення обгрунтованої плати за землю;
інший що з володінням, користуванням і розпорядженням земельними ділянками діяльності.
Всі ці функції державного та муніципального управління мають за мету забезпечити засобами права раціональне використання та охорону земельних ресурсів країни, що, у свою чергу, є головною метою державного земельного кадастру. Формула «іншої діяльності», що полягає в останній частині статті 4 Закону передбачає, що перелік, зазначених безпосередньо в законі дій — не вичерпний. До «іншої діяльності» відносять такі не менш важливі функції державного і муніципального управління, як планування використання та охорони земель, зонування і резервування земель, моніторинг земель. Земельний кадастр служить інструментом реалізації всіх зазначених державних функцій у сфері раціонального землекористування, оскільки надає достовірні та необхідні відомості органам управління та їх посадовим особам. Отже, земельний кадастр служить, перш за все, публічним інтересам держави про раціональне використання та охорони земельних ресурсів країни. Але як цілком справедливо відзначають дослідники, не можна забути про служіння земельного кадастру також приватним інтересам і цілям власників, землекористувачів, землевласників та орендарів землі. Так, будь-яка юридична і фізична особа, здійснюючи операцію, предметом якої є земельна ділянка і що знаходиться на ньому нерухоме майно, не може її зробити грамотно і з вигодою для себе, не отримавши від органів, які ведуть земельний кадастр, достовірні відомості про кадастрову оцінку даної земельної ділянки, законних правах його власника, сервітути та інших обтяження та особливості правового положення обраного предмета угоди. При виникненні земельних суперечок документи земельного кадастру (ст. 13 Закону) служать судам об’єктивним «порадником» і помічником для винесення правильного рішення по конкретній земельній суперечці. Таким чином, можна підсумувати, що державний земельний кадастр ведеться з метою забезпечення реалізації державної політики ефективного та раціонального використання та управління земельними ресурсами та іншою нерухомістю в інтересах зміцнення національної економіки, підвищення добробуту громадян, забезпечення державних гарантій прав власності та інших речових прав на нерухоме майно , формування повного та достовірного джерела інформації про об’єкти нерухомості, а також на вдосконалення державних послуг, що надаються організаціям і громадянам, органам державної влади та органам місцевого самоврядування.
4. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ
Звернімося до розгляду сучасного правового регулювання державного земельного кадастру. Діючі джерела державного земельного кадастру можна класифікувати за їх ієрархії (згідно з їх юридичною силою) наступним чином: 1) по вертикалі: федеральні, суб’єктів Російської Федерації, органів місцевого самоврядування; 2) по горизонталі: Конституція Російської Федерації, конституційні федеральні і федеральні закони, укази Президента Російської Федерації, постанови і розпорядження Уряду Російської Федерації, акти міністерств і відомств Російської Федерації. Конституція закріплює загальні принципи землекористування; Земельний кодекс РФ (п.1 ст.70) закріплює загальне поняття державного земельного кадастру, відсилаючи до спеціального федерального закону.
Центральним законодавчим актом, спрямованим на правове регулювання державного земельного кадастру — є Федеральний закон від 2 січня 2000 р . N 28-ФЗ «Про державний земельний кадастр» (із змінами від 22 серпня 2004 р ., 30 червня 2006 р .) Федеральним законом від 30 червня 2006р. N93-ФЗв Федеральний закон «Про державний земельний кадастр» внесено зміни, які набрали чинності з 1 вересня 2006р. У розвиток норм Закону про земельний кадастр Уряд РФ затвердив Правила кадастрового поділу території Російської Федерації і Правила присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам (див. Постанова Уряду РФ від 06.09.2000 N 660). Постановою Уряду РФ від 19 серпня 2004 р . N 418 [10] (діє із змінами від 14, 19 березня 2005 р ., 11 квітня 2006 р .) Встановлено, що федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з управління державним майном і надання державних послуг у сфері ведення кадастрів об’єктів нерухомості, землеустрою, інвентаризації об’єктів містобудівної діяльності, державної кадастрової оцінки земель та державного моніторингу земель, а також за державним земельного контролю є Федеральне агентство кадастру об’єктів нерухомості (знаходиться у веденні Міністерства економічного розвитку і торгівлі Російської Федерації). У рамках відведених повноважень Федеральне агентство кадастру об’єктів нерухомості (раніше Роскомзем) має право приймати акти, спрямовані на втілення норм чинного законодавства. Зокрема, можна виділити:

Вимоги Росземкадастру від 23 квітня 2004 р . «Вимоги до оформлення документів, що подаються для внесення до державного земельного кадастру відомостей про економічні характеристики земельних ділянок»;
Правила оформлення кадастрового плану земельної ділянки, затверджені Росземкадастром 10 квітня 2001 р ., А також
Правила оформлення кадастрового плану території для розрахунку кадастрової вартості земельних ділянок, затверджені Росземкадастром 5 березня 2004 р . та ін
В даний час продовжується вдосконалення регулювання системи державного обліку земельних ділянок.
5 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ В РОСІЇ
В даний час системи обліку землі та іншої нерухомості розділені, що істотно збільшує тимчасові витрати правовласників при обліку нерухомості та реєстрації прав на неї, а також при отриманні інформації з систем обліку, оскільки для постановки на державний кадастровий облік земельної ділянки і міцно пов’язаного з ним об’єкту нерухомості та отримання інформації про об’єкти нерухомості необхідно звернутися в кожну з систем. Термін постановки земельної ділянки на державний кадастровий облік, а також надання відомостей з державного земельного кадастру становить один місяць. Відомості про об’єкти нерухомості містяться в базах даних систем державного земельного кадастру, технічного обліку об’єктів містобудівної діяльності, а також водного, лісового та інших природно-ресурсних кадастрів. Крім того, на практиці, в системах обліку мають місце дублювання функцій і наявність похибок у відомостях про об’єкти нерухомості внаслідок багаторазового ручного введення, відмінностей в ідентифікації об’єктів і суб’єктів права, а також складності перевірки взаємного розташування об’єктів та несуперечності інформації, що міститься в розрізнених інформаційних системах . Можливі два варіанти розв’язання названих проблем, і, відповідно, два варіанти вдосконалення чинного законодавства щодо державних земельний кадастр. Першим варіантом є перехід до централізованого ведення державного кадастру нерухомості на рівні органів кадастрового обліку суб’єктів Російської Федерації за єдиним регламенту.
Перевагами цього варіанту в порівнянні з діючою системою обліку нерухомості є:
— Об’єднання даних про всі об’єкти нерухомості в єдиному інформаційному ресурсі на рівні суб’єкта Російської Федерації та забезпечення несуперечності відомостей;
— Побудова дієвої системи контролю діяльності органів державного кадастрового обліку при проведенні облікових операцій, що істотно підвищує гарантії прав громадян та юридичних осіб при обороті нерухомості;
— Організаційно-технологічне розподіл місць безпосередньої роботи з клієнтами і місць прийняття рішень з постановки об’єктів нерухомості на державний кадастровий облік.
Ведення державного кадастрового обліку нерухомості на рівні суб’єкта Російської Федерації має наступні недоліки:
— Не вирішується завдання підвищення ефективності виконання на федеральному рівні звітних, аналітичних та контрольних функцій Федерального агентства кадастру об’єктів нерухомості;
— Відсутня можливість передачі інформації у Федеральну податкову службу з метою її оперативного використання для прогнозно-аналітичних і контрольних функцій податкових органів;
— Потрібні додаткові витрати на обробку в автоматизованому режимі екстериторіальних запитів і ускладнюється надання відомостей організаціям і громадянам про об’єкти державного кадастрового обліку незалежно від місця їх знаходження;
— Розвиток державного кадастрового обліку об’єктів нерухомості на рівні суб’єкта Російської Федерації в певній мірі залежить від економічного стану регіону і, як наслідок, кадастрові інформаційні системи регіонів будуть розвиватися різними темпами і мати відмінності за технічними можливостями.
Другим варіантом є створення та ведення державного кадастру нерухомості на федеральному рівні.
Цей варіант виключає можливість ведення подвійного обліку об’єктів нерухомості, забезпечує більш повний контроль за діяльністю органів кадастрового обліку, спрощує процедури міжвідомчого інформаційного обміну та обробки екстериторіальних запитів на надання відомостей про об’єкти кадастрового обліку незалежно від місця їх знаходження. Позитивним у цьому варіанті є зниження сукупних загальнодержавних витрат на дорогі топографо-геодезичні, аерос’емочние та картографічні роботи, не допускати їх невиправданого дублювання, а також формування бази просторових даних державного кадастру нерухомості з можливістю віддаленого доступу до неї і багатоцільового використання відомостей в інтересах споживачів.
Інтеграція на федеральному рівні актуальною і повної інформації державного кадастру нерухомості, можливість оперативної передачі її у Федеральну податкову службу підвищують ефективність виконання звітних, аналітичних та контрольних функцій не тільки Федерального агентства кадастру об’єктів нерухомості, але й податкових органів. При цьому в органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також у організацій і громадян з’являються додаткові можливості для проведення комплексного аналізу та прогнозування з метою прийняття рішень. Однак слід зазначити, що реалізація цього варіанту пред’являє більш високі вимоги до технічної інфраструктури, але його застосування буде компенсуватися позитивним ефектом. При розробці новітнього законодавства (проекту ФЗ «Про державний кадастр нерухомості», Програми) за основу прийнятий другий варіант, що передбачає створення та ведення державного кадастру нерухомості на федеральному рівні. В даний час, застосування гл.31 НК РФ, укупі з Законом «Про державний земельний кадастр» стає наслідком виникнення багатьох спірних питань, як в теорії, так і на практиці. Серед них: Наскільки обов’язковими мають бути результати кадастрації для податкових органів? В якій мірі ці роботи повинні підкорятися правилам Закону про оціночну діяльність в Російській Федерації? Чи може оцінювач втручатися в хід оціночних робіт, наприклад, в частині вибору меж оцінюваної ділянки? Чи може він бути замовником оціночних робіт, наприклад, якщо земля не пройшла кадастрації або пройшла, але податковий орган не згоден з її оцінкою, занесеної в кадастр? Чи повинні оцінювачі Федерального агентства мати ліцензію на здійснення своєї діяльності, як цього вимагає ст. 23 того ж Закону «Про оціночну діяльність»? Чи припустимо оскаржувати в суді результати кадастрації земель? Якщо припустимо, то хто може виступати в якості позивача?
Ці та багато інших питань вимагають якнайшвидшого відповіді.
При розробці новітнього законодавства (проекту ФЗ «Про державний кадастр нерухомості», Програми) за основу прийнятий другий варіант, що передбачає створення та ведення державного кадастру нерухомості на федеральному рівні.
Постановою Уряду РФ від 13 вересня 2005 р . N 560 затверджено нову підпрограма «Створення системи кадастру нерухомості (2006 — 2011 роки)» федеральної цільової програми «Створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру та державного обліку об’єктів нерухомості (2002 — 2007 роки)». Підпрограма розрахована на 2006 — 2011 роки, її реалізація здійснюється в 3 етапи.
На першому етапі (2006 — 2007 роки):
-Розробка нормативно-правової та методологічної бази ведення державного кадастру нерухомості, уніфікованих технічних рішень з обліку і кадастрової оцінки об’єктів нерухомості;
-Інвентаризація та введення відомостей про об’єкти нерухомості в державний кадастр нерухомості;
-Формування оновленої цифрової картографічної основи з застосуванням сучасних методів дистанційного зондування за економічно значущим територіям Російської Федерації;
-Створення опорних межових мереж;
-Актуалізація результатів державної кадастрової оцінки земель, проведення кадастрової оцінки об’єктів капітального будівництва;
-Розробка робочих процесів і автоматизованої системи державного кадастрового обліку об’єктів нерухомості, її практичне впровадження в 5 експериментальних регіонах;
-Створення автоматизованих робочих місць, проектування мультисервісної телекомунікаційної мережі Федерального агентства кадастру об’єктів нерухомості та федерального кадастрового інформаційно-аналітичного центру;
-Оптимізація структури і чисельності територіальних органів Федерального агентства кадастру об’єктів нерухомості та підвідомчих йому організацій, підвищення кваліфікації і перепідготовка фахівців, здійснення проектних робіт, придбання нових адміністративних та виробничих площ, реконструкція та технічна модернізація об’єктів Агентства та підвідомчих йому організацій.
На другому етапі (2008 — 2009 роки):
-Інвентаризація та введення відомостей в державний кадастр нерухомості, формування його оновленої цифрової картографічної основи;
-Завершення робіт з актуалізації результатів державної кадастрової оцінки земель, проведення кадастрової оцінки об’єктів капітального будівництва;
-Введення в регіонах Російської Федерації (в міру оснащення технічними засобами) в експлуатацію автоматизованої системи державного кадастру нерухомості, проведення кадастрового обліку об’єктів нерухомості, апробування міжвідомчої взаємодії;
-Створення мультисервісної телекомунікаційної мережі Федерального агентства кадастру об’єктів нерухомості, виконання робіт у м. Москві зі створення федерального кадастрового інформаційно-аналітичного центру та ін
На третьому етапі (2010 — 2011 роки) планується:
-Завершення формування оновленої цифрової картографічної основи, інвентаризація та введення відомостей про об’єкти нерухомості в державний кадастр нерухомості, впровадження робочих процесів державного кадастрового обліку, кадастрової оцінки об’єктів нерухомості;
-Формування інформаційних ресурсів федерального кадастрового інформаційно-аналітичного центру, організація доступу до цих ресурсів користувачів відповідно до їх правами і повноваженнями;
-Завершення реконструкції та технічної модернізації адміністративних та виробничих будівель органів Федерального агентства кадастру об’єктів нерухомості та підвідомчих йому організацій, підвищення кваліфікації та перепідготовка фахівців Агентства та підвідомчих йому організацій.
До кінця 2011 року планується закінчити створення система державного кадастрового обліку об’єктів нерухомості на всій території Російської Федерації. Поряд з реалізацією програми, в даний час, продовжується вдосконалення законодавчих засад державного кадастру земельних ділянок. Так, розпорядженням Уряду РФ від 15 липня 2006 р . N 1017-р «Про проект федерального закону» Про державний кадастр нерухомості «» у Державну Думу РФ був внесений проект ФЗ «Про державний кадастр нерухомості» (підготовлений Міністерством економічного розвитку і торгівлі).
Законопроект спрямований на вирішення питань реєстрації нерухомого майна, інформаційного забезпечення процесів державного контролю, управління, економічної оцінки та оподаткування нерухомого майна, а також вдосконалення діяльності в області формування нерухомого майна. Як наголошується в пояснювальній записці до проекту, в даний час в Російській Федерації діє складна багаторівнева система реєстрів та кадастрів нерухомого майна. При цьому облік нерухомого майна здійснюється як облік об’єктів права яких об’єктів правління в залежності від цілей обліку. Автори проекту зазначають, що існуючі системи обліку не пов’язані між собою і не дозволяють отримати об’єктивні дані про нерухоме майно на території Російської Федерації. Отримання зазначених відомостей з Російської Федерації в цілому пов’язане зі значними матеріальними і трудовитратами. Існуюча система також не дозволяє ефективно реалізовувати програми, які передбачають комплексний аналіз різних видів нерухомого майна Наслідком відсутності єдиної системи обліку є також наявність великої кількості неврахованих об’єктів, в тому числі, об’єктів самовільно будівлі та земельних ділянок, що з’явилися в результаті самозахоплення земель.

ВИСНОВОК
Резюмуючи вищесказане, можна констатувати, що в даний в російській Федерації відбувається модернізація системи кадастрового обліку земельних ділянок. Сучасне поняття земельного кадастру — як у Росії, так і в багатьох країнах світу, поступово зближується з поняттям «земельної інформаційної системи», що підтримується державою і призначеної для обліку фізичних, економічних, правових і спеціальних документованих відомостей про єдині об’єкти нерухомості. Світова практика показує, що земельно-кадастрові системи є невід’ємною частиною управління, без їх створення неможливе формування ринку землі та нерухомості, а також розвиток інвестиційного процесу. Актуальними напрямками по вдосконаленню системи державного кадастрового обліку земельних ділянок, є:
— Продовження робіт з розробки та прийняття нормативно-правової бази, в тому числі забезпечує введення в дію норм і правил створення і ведення державного кадастру нерухомості, формування об’єктів кадастрового обліку, а також розвиток інституту податкової оцінки об’єктів нерухомості;
— Реалізація перехідних процесів по перенесенню інформаційних ресурсів з раніше створених кадастрів та реєстрів в бази даних державного кадастру нерухомості.
— Створення інфраструктури державного кадастрового обліку, включаючи організаційний розвиток системи та впровадження на території Російської Федерації автоматизованої інформаційної системи державного кадастру нерухомості;
— Здійснення заходів щодо вдосконалення структури Федерального агентства кадастру об’єктів нерухомості та підвідомчих йому організацій.
Не можна сказати, що до теперішнього часу завершені роботи зі створення земельного кадастру (як в технічному, так і законодавчому плані), ще багато що належить зробити. Але сам факт того, що роботи постійно ведуться, готуються нові програми, вдосконалюється чинне законодавство, говорять про те, що російський законодавець на правильному шляху з побудови цивілізованого ринку нерухомості, закріплення і гарантування прав власності на нерухоме майно.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Список нормативно-правових актів
1) ЄЕК ООН «Керівні принципи управління земельними ресурсами» (Женева, 1996 рік).
2) Постанова Уряду РФ від 13 вересня 2005 р . N 560 затверджено нову підпрограма «Створення системи кадастру нерухомості (2006 — 2011 роки)» федеральної цільової програми «Створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру та державного обліку об’єктів нерухомості (2002 — 2007 роки)»
3) Федеральний закон від 2 січня 2000 р . N 28-ФЗ «Про державний земельний кадастр» / / Відомості Верховної Ради України. — 10 січня 2000р. — № 2. — Ст.149.
4) Федеральний закон від 30 червня 2006 р . N 93-ФЗ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів Російської Федерації з питання оформлення в спрощеному порядку прав громадян на окремі об’єкти нерухомого майна» / / Відомості Верховної Ради України. — 3 липня 2006р. — № 27. — Ст. 2881.
5) Постанова Уряду РФ від 6 вересня 2000 р . N 660 «Про затвердження Правил кадастрового поділу території Російської Федерації та Правил присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам» / / Відомості Верховної Ради України. — 11 вересня 2000р. — № 37. — Ст.3726.
Список літератури
1) Коментар до ФЗ «Про державний земельний кадастр» (постатейний) / під ред. Е.А. Галиновський — М.: ЗАТ Юстіцінформ, 2008.
2) Коротєєва Л.І. Земельно-кадастрові роботи. Технологія і організація. — Ростов-на-Дону: Фенікс, 2006.
3) Словник юридичних термінів / під ред. Терехова М.М. — М., Норма, 2004.
4) Шейнін Л.Б. Земельне право Росії: Навчальний посібник — М.: Ескмо. — 2007.

Смотрите еще:

  • Закон о пенсии военнослужащих с 1 января 2014 года Первые выплаты повышенных пенсий военным: Гройсман назвал даты и суммы В апреле военные пенсионеры получат перерасчет за четыре месяца Первые выплаты повышенных пенсий военнослужащим начнутся уже в конце марта, а перечисленную пенсию за январь-апрель военные […]
  • Займ на киви кошелек срочно от частного лица Срочно нужны деньги? Tеперь получить займ очень просто! займы от 1 000 до 100 000 рублей срок займа — от 7 дней до 12 месяцев без комиссий и справок о доходах улучшаем кредитную историю процент одобрения - 96% Срочный займ на киви кошелек прямо […]
  • Ст 719 ук рф Статья 719. Неисполнение заказчиком встречных обязанностей по договору подряда 1. Подрядчик вправе не приступать к работе, а начатую работу приостановить в случаях, когда нарушение заказчиком своих обязанностей по договору подряда, в частности непредоставление […]
  • Дотация и материальная помощь Профком обучающихся МАИ Социальная комиссия Социальная комиссия занимается вопросами оказания материальной поддержки и материальной поддержки (экс дотация) Мэрии города Москвы остронуждающимся обучающимся. Для того что бы оформить заявление на материальную поддержку и […]
  • Ул олеко дундича д35 к1 дом под снос город Москва, улица Олеко Дундича, д.35, корпус 1 (район Фили-Давыдково, Западный АО) Паспорт многоквартирного дома Почтовый индекс - 121108. Тип здания - Многоквартирный жилой дом, Этажей - 5, Материал стен - блочный, Межэтажные перекрытия - ж/бетон, […]
  • Налоговая дачная амнистия Дачная амнистия: что делать и куда идти О том как воспользоваться дачной амнистией, "Вести.Недвижимость" рассказал адвокат Олег Сухов. Дачную амнистию продлили до 1 марта 2018 года, однако уже в этом году процедура усложнилась — упрощенный порядок для оформления […]
  • Ст 1070 ст 1069 гк рф Статья 1070 ГК РФ. Ответственность за вред, причиненный незаконными действиями органов дознания, предварительного следствия, прокуратуры и суда Новая редакция Ст. 1070 ГК РФ 1. Вред, причиненный гражданину в результате незаконного осуждения, незаконного привлечения к […]
  • Не выплачивают расчетные при увольнении что делать Куда обратиться, если не дали расчет при увольнении? Добрый день, подскажите как быть и куда обратиться, я уволился 9 мая 2017 года и по сей день Не могу получить окончательный расчет сегодня уже 3 августа 2017г. На требования расчета кормят завтраками и […]